Як би важко не було, життя триває Падав сніг тобі до ніг, А ти йшла, залишаючи за собою слід,

Привіт, Вікуся, де ти пропала? — Та мала деякі справи по роботі, а що, ти вже скучив? — Дуже, — відказав юнак і взявся обіймати дівчину. — Як ти чудово пахнеш... цей запах твого волосся... він зводить мене з розуму. — То я сьогодні зранку голову помила квітковим шампунем із екстрактом троянди, — посміхнувшись, сказала Віка. — Ай, ти квіточка моя, як завжди щось

Цінуй кожну мить І знову день пройшов. Ти щось зробив, А щось не встиг, не доробив.

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Злато, ти чому на мене така зла? — Владику, а не треба було лазити з ким попало. — Що ти маєш на увазі? — Давай дурака не валяй, ти добре знаєш, про що я говорю. — Ти про Надю? — О, бінго, — сказала дівчина. — Та ж вона моя одногрупниця

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Зустрівши Богдана, Діана була ніби в казці. Вона й мріяти не могла, що доля подарує їй таку людину. Дівчина досі не могла повірити, що зустрілася з ним у кінотеатрі, коли дивилася свій улюблений фільм, який, як виявилося, подобався і

Це оповідання викладене тимчасово. Ви завжди можете знайти його у збірці "Короткі оповідання для тебе". Дякую, що читаєте. Вона любила читати книги, а саме короткі романи, різні життєві історії і багато всього, що їй припадало до душі. Зоряна читала з великою любов'ю. Дівчина просто занурювалася в них і уявляла себе головною героїнею. Одного разу вона так

Зараз, друже, не простий час, багатьом людям не легко. Не потрібно падати духом, бо від цього краще не стане, лише нашкодиш собі. Та я розумію, Андрюхо, але всерівно якось не по собі. Ці події, що відбуваються щодня, — це просто жахіття. Напевно, пекло — це не там десь після смерті, воно зараз, коли ми живемо в наш час. Мішо, не знаю, можливо, то є так, але це все не

"Випити кави, хочу кави, з такою думкою йшла Олександра. Побачивши кав'ярню, вона так сильно зраділа, що зараз вип'є улюблений напій. Ввійшовши в заклад та відчувши цей незабутній аромат свіжозмелених зерен, Саша немов би поринала в інший світ, де всі її буденні справи просто зникали або відкладались на якийсь час. «Еспресо, будь ласка», — попросила дівчина у

В один день з ними трапилось страшне: вони повертались додому, скупившись на ринку, і на виїзді з міста в їхній автомобіль врізався на великій швидкості інший. І, на жаль, жінку не змогли врятувати — від отриманих травм вона загинула на місці, а чоловіка встигли вчасно доставити до реанімації та врятувати йому життя. З цього жахливого моменту вже пройшло декілька

Варя, виходь вже, поговоримо. — Нам немає про що розмовляти, Андрію. Не змушуй мене кричати, щоб вибачитись. — Та кричи, мені байдуже, — промовила Варя та закрила вікно балкону. Андрій навіть не збирався йти. Натомість він дістав балончик з червоною фарбою та почав малювати на асфальті велике серце, а потім дістав ще й гітару. — Варя! Варя! — загукав Андрій. Але вона