У повісті «Древляни» зображено події громадянської війни на Україні. Автор змальовує суворе, сповнене нелегких випробувань життя поліщуків-лісорубів, їхні звичаї, побут. Твір перейнятий думкою про високе покликання людини, про її відповідальність перед прийдешнім. До книжки вміщено також повісті «Мовчун» і «Старий дзвоник», у яких розповідається про покоління людей,

1944 рік. Степове село, звідки тільки-но вибили німців. Та це й не село — купка землянок. І попелища на місці хат. Але від смерті, від журби й сліз люди поступово повертаються до життя: треба піднімати з руїн село, вирощувати хліб, допомагати фронтові. Жінки з лопатами виходять копати степ. Пастушок Вовка йде на полігон, де стоїть військова частина, і ось бойовий

Кінець ХІХ століття, Галичина, славетний Лемберг… Несподівано для самого себе запеклий львівський злодій Мар’ян Добрянський рятує від бандитів шляхтича Яна Губицького. Вдячний панич запрошує дивного збавителя до свого маєтку. Та чи знає він, що у душі його гостя зачаївся хижий звір, який понад усе жадає помсти? Хто ж насправді цей Мар’ян? Але доля недарма з’єднала

Він — польський магнат, представник знатного роду Потоцьких, патріот, якого наречуть зрадником. Вона — одна з найгарніших жінок Європи, фаворитка могутнього Григорія Потьомкіна. Він подарує їй палаци і парки, нині перлини українського культурного надбання, з-поміж яких славетна «Софіївка». Вона йому — друге народження. Історія їхнього кохання розгортається на тлі

Роман «Настане день, закінчиться війна…» здобув третю премію на «Коронації слова-2015». Події цієї сімейної хроніки відбуваються в галицькому селі Кам’янка Лісна упродовж першої половини ХХ століття. В центрі роману – доля трьох братів Засмужних, хліборобів, людей суто мирної праці, яким, однак, доводиться воювати. Війни не оминули нікого: Теодор пройшов страшний

У романі «Диво», що входить до другого тому збірки творів П. А. Загребельного, розповідається про Київську Русь доби Ярослава Мудрого. На широкому тлі історичних подій показано спорудження славнозвісного шедевру давньоруської архітектури – Софійського собору в Києві. В романі, де є й розділи про Велику Вітчизняну війну і про наші дні, утверджується ідея безсмертя

Свої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь. Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи істо­рії) стала царицею

Оригінальна інтерпретація постаті славетного митця Франсиско Ґойї, яка ґрунтується на сучасних мистецтвознавчих дослідженнях. Це не класичний «роман виховання митця» чи «романізована біографія», а новий погляд з іншого ракурсу — провокативний і безперечно цікавий. Батько, син і онук: три монологи, в яких оповідається одна й та ж історія. І один шедевр: намальований

Історична повість «Предок» базується на сімейних легендах авторки з французького роду Лачерда (1937). Своєрідне європейське виховання, широта інтересів дозволила письменниці звернутися до європейських і до світових тем, окрім суто українських. Повісті та легенди, що ввійшли до видання переносять читача в давноминулі часи.

Роман «Фатальна помилка» присвячено 355-й річниці Конотопської битви та трагічній загибелі полковника Юрія Немирича — мрійника, романтика, авантюриста, українського інтелектуала XVII століття, відомого благодійника, адепта європейського вибору. Адже ще 355 років тому Україна мала цілком реальний шанс стати справжньою, як для XVII століття, європейською державою —