Роман «День гніву» блискучого, хоч і вельми контроверсійного, українського письменника-еміґранта Юрія Косача (1908—1990), племінника Лесі Українки, — вочевидь, найталановитіше белетристичне відображення бурхливої епохи Хмельниччини в українській літературі. Написаний у Німеччині протягом 1947—1948 pp. і практично невідомий сучасному українському читачеві, цей

Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У цьому романі тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський,

1994-й, Чечня. Поліні дев’ять, вона звичайна дівчинка, яка любить читати й малювати, її бентежать конфлікти з однокласниками та сварки з матір’ю… Загалом, усе, як у звичайної дитини. Крім одного. Почалася війна… Бомби. Голод. Холод. Будинок, де немає електрики і води. І смерть. Вона завжди поруч і приходить у різних подобах — як куля снайпера, бомба з безжального

Синьоока Міра мало схожа на інших членів великої та дружної єврейської родини. Коли у гамірний багатонаціональний Львівський Вавилон прийшла нацистська чума, ці сині очі врятували дівчинці життя. Вона дивовижно схожа на померлу доньку дорожнього майстра, і той допомагає втекти їй, її матері й брату. Дев’ятсот довгих днів Степан з дружиною Марією ховатиме їх у підвалі

Роман «Лис» лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця — про чоловіка незвичайної долі й унікального хисту, який шукає в провінції свої загублені сліди, а знаходить сенс життя, нові цінності й нове кохання. Роман читається одним подихом, залишаючи відчуття подарованої долею любовної пригоди. Тут є все — шляхетний стиль, тонка дотепність, призабутий романтизм,

З дитинства натренований бачити в темряві тунелів, Чон До - син начальника табору для сиріт - здатен і в житті, що його оточує, роздивитися більше за інших. Темрява для нього - це несвобода, це країна, де голод має смак квітів, де швидка смерть стає проявом найбільшої любові до рідних - заради порятунку від жаху таборів, - де держава замість прав для всіх дарує певні

"Щиголь" - захоплюючий та емоційно заряджений роман, який переносить читача у світ загадок, талантів та зради. Донна Тартт майстерно розкриває історію студента та художника, чия життєва доля невпинно переплітається з таємницею щигля - символом змін та спокути. Це захоплююча подорож у світ мистецтва, дружби та втрат, яка залишить читача зануреним у глибокі

«Ковдра сновиди» містить у собі майже міфологічну оповідь про пошуки Міста Снів, етнографічні роздуми про те, куди зникла магія, а також мудрі бесіди за келишком «Чайчиного молока» над червоними стріхами узбережного курорту. Ця книга — «кишенькова відпустка» для всіх, хто сумує за сонцем та чарівними казками. Малюнки автора

У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини. Треба подорожувати, вважає письменниця, куди маєш змогу, чи коли щось здригається в

Вогняна троянда (Rosa de Fuego) - це оповідання, яке Карлос Руїс Сафон видав 22 квітня 2012 року в часописі Magazine і Diario de Ibiza, на День Книги.В ньому розповідається про походження таємничої бібліотеки, «Цвинтар забутих книжок», яка знаходиться в центрі романів Тінь вітру,Ігри Янгола і В'язень Неба .