Алексіс Коулман – власник ресторану. І все його життя – гра. Гра із самим собою. Гра з тими, хто поряд. Він живе сьогоденням, без будь-яких планів на майбутнє. Але кожна гра має свої суворі правила, яких незмінно дотримується, не відмовляючи собі ні в чому. Для всіх він власний чоловік та суворий бос. Але що буде, коли на його шляху з'явиться та, яка змусить порушити

- Я бачу як ти на неї дивишся, Даміре, і хочу попередити - навіть не думай, - дивлячись мені в очі, холодно вимовляє Станіслав Богданов, мій старий друг. - Про що ти? – питаю якомога легковажніше, а сам розумію: якщо дізнається що Аврору його знечестив – покотяться голови. У мене може й багато грошей, але й він не ликом шитий. Заради сім'ї на все піде. - Про дочку

Я думала що вже ніколи його не побачу у своєму житті, тому коли випадково влаштовуюся до нього на роботу секретарем, знаходжуся у повному шоку. Нарешті справжня нормальна робота за весь цей час, і Свердлов Максим, хлопець якого я колись відшила ще у старших класах гімназії, тепер у ролі мого безпосереднього керівника. Оце так халепа! І що мені тепер з цим робити? Ну

Життя, що стало схожим на казку, обернулося неймовірним кошмаром. Мого коханого вбито, а я опинилася в руках того, хто сам собі влада та закон. Жорстокого і безжалісного чоловіка, який тепер змусить мене заплатити за те, що наважилася колись відмовити йому.

- Впізнала мене? - Виходить він з темряви й по тілу біжать мурашки. Краще б не впізнавала. Але цей голос. Цей погляд.- Бачу, що впізнала. Значить розумієш тепер, чому тут опинилася? Сама відмовила ... - Не правда! - Кричу, жмусь в стіну, хочу з нею злитися, - все було не так! - А тепер прийшов час розплати, - не чує мене, наступає на мене немов хижак на жертву. -

Ігор. Йому двадцять дев'ять. Він успішний бізнесмен. Колишній сноубордист. Анна - Їй двадцять. Звичайна студентка. Працює в готелі. З простої сім'ї. Не дружить з лижами зовсім. Як могли зустрітися ці двоє? Все дуже просто: дівчина в нього в'їхала. Але не на автомобілі.

- Ти винна мені двадцять дев'ять днів. Разом. - Жартуєш?! Я поруч із тобою і п'яти хвилин бути не бажаю! - Ні, не жартую. Гранично серйозний. Ти ж сама все це тоді придумала. Слово своє тримаєш? Доведеться віддавати. Я щойно повернулася в академію. Думала, що хлопцеві, який у минулому розбив мені серце, я більше не цікава. Але він вимагає повернути борг - двадцять

Анотація до книги "Невдячна іграшка" Відчула, як відчинилися двері. До моєї кімнати, не питаючи дозволу, увійшов мій ... Трясця, що йому від мене потрібно, що за безпардонність? Яке нахабство. Треба буде знайти ключі від замка і замикатись від гріха подалі. Щось мені геть не подобаються ті ласі погляди в мій бік, які він постійно кидає, відколи я приїхала

Король столиці Кулак думає, що йому все дозволено, але я буду захищати дитячий будинок до останнього! Мерзотник змушений домовлятися зі мною, але... Перша його пропозиція — непристойна, друга — ще скандальніше, і кожна наступна все гірше й гірше... Гра затягується, і я не знаю, що робити далі. І мені здається, що він теж. ⚡⚡⚡ — Я виграю, а ти програєш, — Кулак

Підкорись мені !!! Твоє тіло — храм, і я маю його отримати у свою владу, повністю і беззастережно завоювати. Довести тебе до капітуляції, несамовитості. А потім, зачаровано стояти та дивитися, як сходи, стіни, престол та твій вівтар піддаються вогню, моєї пристрасті. І я горітиму разом з ними, передчуваючи, коли розваляться опори, і земля покриється чорним попелом,