«Мій дім — моя фортеця», — скільки разів я чула цю дурню. Моя рідна домівка була наповнена злом. Воно поселилось у стінах, сиділо за нашим столом, пошепки повторювало, що я тут назавжди. Не виберусь... Утім, я змогла втекти й спробувати на смак справжнє життя без страху та болю. Однак зло не відпускає. Воно знайшло мене навіть в академії, за темними стінами якої

- Ти знищила мою репутацію, а я просто знищу тебе. Закопаю у лісочку, де ніхто не знайде. А! Емілію ж не будуть шукати… - Чому це? - Бо сиротки нікому не потрібні. Він вдарив по тому, що не можна було чіпати. - Покидьок! Я намагалася вирватися, але той перехопив мене. - Я б вбив тебе прямо тут, якби потім мені не довелося прибирати салон після тебе. Ось так і

В маленькому селі Вники, неподалік від кордону з Чехією, пропадають священики, молоді. Цю загадку повинен вирішити молодий поліцейський Косма Ейхерст, який колись майже сам не зробився ксендзом... Пасторальне село з приємними і не дуже мешканцями виявляється місцем кривавих розправ.