Кажуть, під Новий рік всяке буває. От тільки я вже давно не вірила ні в Діда Мороза, ні в Санту, ні у святкові чудеса. Шкода, але чудес не буває. Ха! А ось і бувають! Виявляється дивний переодягнений Дід Мороз може виконати моє найбільше бажання, і тут головне не злякатися, а сміливо йти на зустріч своєму щастю. Оновлення кожного дня зранку або ввечері.

Холодними долонями вона стиснула чужий золотавий плащ. — Повільно піднімися. Без різких рухів,— попереджаючи, Міхаель, правитель небес, торкнувся лезом меча трохи нижче вуха, і Азраель, відступниця, підкорилась, хоча її меч лежав на відстані руки. Сьогодні смерть кликала з собою, тримала серце янгола у руках й направляла лезо меча. Вона кинула виклик небесам, і за це

Головні герої приїжджають до невеликого міста Оазис Хілл. Однак час у цьому місті тече зовсім по-іншому. Він подає героям великі сюрпризи – приємні і неприємні.

Марія Петрівна Добрянська розповідає історію свого життя. Дитинство в 30-х роках у селі на Дніпропетровщині. Війна та німецька окупація. Повоєнні роки на Донбасі. Це історія натхнення, подолання труднощів, гідного виховання дітей.

Війна моїми очами.

Щось дивне трапляється з полярниками станції «Конкордія». Недалеко від них була виявлена магнітна аномалія. Шапіро – досвідчений радіобіолог прибуває вертольотом, щоб у всьому розібратися. Небезпека на нього чекає попереду.

— Прибери руки від мене! — прошипів Джим, безуспішно намагаючись витягнути руку вулканця зі своєї білизни. Спок стояв за спиною, щільно притискаючись до нього. — Ні, — голос командера був крижаним. І руку справді витягнути не виходило. Він перемістив пальці трохи нижче, і Джим склався навпіл, коли вони здавили його яєчка. — І ти не будеш вказувати, що мені робити з

Деймон Поузі — негідник, холодний, нещадний, а ще…він ненавидить мене. Все просто, я — його тінь. Дівчина, котра за винагороду наглядає за ним. Саме я знаю та бачу його душу наскрізь, коли увесь світ вважає цього хлопця просто крижаним власником великої компанії. Саме я приймаю першою удар, коли він втрачає контроль. Я знаю про нього усе: кого кохає, де проводить

Роза-Вікторія прокидалась о шостій. Декілька хвилин лежала з заплющеними очима прислухаючись до своїх думок. Її фіолетове волосся закрученими пасмами лежало на білих подушках, а вії ледь тремтіли. Вона любила ранки. Ці млосні години післясоння. Час, коли тіло знаходиться між сном та реальністю. Зранку зморшки завжди здавалися меншими, очі яскравішими, а життя не

Горе здатне змінити людину, знищити, перетворити в порожню оболонку. А якщо вам дадуть можливість, ні не змінити, побачити іншу можливість?