Читати книгу - "На вершині , Коля Козак"

Нічний вітерець колихав старі антени на дахах будинків, місяць освітлював місто м'яким холодним світлом. Двоє хлопців, Кайден і Сайрен, сиділи на краю даху свого багатоповерхового будинку, звісивши ноги вниз. Це було їхнє улюблене місце для розмов.

— Колись ми станемо багатими, — сказав Кайден, стискаючи в руках стару монету, яку носив як талісман.

— Так. І у нас буде все, що ми хочемо, — погодився Сайрен, задумливо дивлячись на нічне місто.

— Але як ми цього досягнемо? — запитав Кайден, дивлячись на друга.

Сайрен знизав плечима: — Не знаю. Може, просто пощастить. Або ми знайдемо якийсь секрет успіху.

Кайден засміявся: — Я думаю, що успіх — це не секрет. Це робота, витримка і розум.

— Ти завжди такий правильний, — буркнув Сайрен. — Але що, якщо ти помиляєшся? Що, якщо справді є легкий шлях?

Кайден поглянув на нього серйозно: — Якщо є, то я його не знаю. Але я буду працювати, щоб досягти своєї вершини.

Сайрен відкинувся назад і закрив очі. — А я почекаю свого моменту. Головне — бути в правильному місці в правильний час.

Вони довго мовчали, слухаючи звуки нічного міста. Десь унизу хтось голосно сміявся, у вікнах мерехтіли вогні телевізорів. Світ продовжував жити своїм життям.

— Давай пообіцяємо, — раптом сказав Кайден. — Через багато років ми зустрінемося на самій вершині. Незалежно від того, що буде.

Сайрен кивнув. — Домовились.

Вони міцно потиснули один одному руки.

Ніхто з них тоді не знав, що ця нічна розмова стане доленосною.