Наталка Ворожбит написала цю п’єсу, збираючи свідчення реальних людей для кіносценарію «Кіборгів» (режисер Ахтем Сеїтаблаєв). Однак якщо «Кіборги» — про міф і звитягу, то «Погані дороги» — про саме життя, яке завжди переважатиме смерть. Шість історій про стосунки жінок і чоловіків, яких поєднали розбиті дороги Донбасу, загострені та спотворені війною. Уперше п’єсу

Cирота війни з глухої провінції зробила неможливе — на відмінно склала загальноімперський іспит Кедзю для вступу в військову академію. Це стало несподіванкою для всіх: екзаменаторів, які не могли повірити в те, що бідна селючка здатна на таке; опікунів дівчини, котрі планували видати її заміж та розширити незаконну торгівлю опіумом; і для самої Жинь, яка нарешті

Орден Всечесних Матрон одну за одною нищить планети та трощить долі їхніх мешканців. Матрони мають кількісну перевагу та привезену з Розсіяння нездоланну зброю. Землі Старої Імперії поруйновані. Недосяжною для ненависті Матрон лишається тільки Капітула — головна планета Бене Ґессерит, ордену, що хоробро протистоїть Всечесним. Але так не триватиме вічно. Капітулу

Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним двое

Третя Макова війна скінчилася. Але не для Жинь. Замість солодкого смаку перемоги шаманка і воїтелька відчуває лише гіркоту ненависті. Жагуче бажання помсти — це єдине, що змушує Жинь жити далі. Переслідувана привидами минулого, залежна від опіуму, вона ховається від кривавих наказів свого мстивого бога. Адже з часом любов до рідної Нікані відштовхує її від

«Герострати» Емми Андієвської – філософський роман, в якому читач зустріне чимало рефлексій про Бога, людину та світ***. В основі назви твору – історія про мешканця Ефесу Герострата, який спалив храм Артеміди у рідному місті, аби прославитися. Авторка викриває «геростратизм» як вічну жагу людини до здобуття слави будь-яким способом. Світову славу письменниці принесли

«Семен Жук і його родичі» Олександра Кониського – це повість-хроніка, у якій автор представив образ українського інтелігента як людини нового типу***. Твір належить до найкращих зразків великої прози Кониського разом із повістю «Юрій Горовенко».

Друга світова війна забрала у славетного художника Оно Масудзі сина і дружину. Митець постарів і вже не малює. Він, мов привид, блукає «кварталами насолоди» своєї молодості, де вже немає гейш і не чути натхненних голосів його учнів. Оно заново проживає свою особисту, часом суперечливу історію. Єдине, що залишилося Оно зараз, — видати заміж дочку, але задля цього він

Розповідь про канадський північний захід і місце українців у ньому.