Він просто йшов додому, нікого не чіпав і про пригоди зовсім не мріяв. А те, що його все життя переслідували дрібні невдачі, то таке. Потрапляння в інший світ, це ж не дрібна невдача, правда? Вона все життя боролася з неслухняною магією і всього лише хотіла отримати помічника, щоб її нарешті перемогти. Але отримала щось не те. Можливо не тільки в магії справа? І

- Ти любиш котів, правда? – робить паузу, а я незрозуміло блукаю очима від його обличчя до боксерів, які він рішуче планує зняти. – Якщо зі мною не хочеш спати, можу запропонувати тобі сон поряд із великим котом. Що скажеш? Я не встигла зреагувати, він зняв боксери, і переді мною постали голі чоловічі сідниці з шовковим пушком. Поки я перетравлювала ситуацію,

- Та, якій пророкували стати імператрицею, мертва, - промовивши ці слова, старий схилився в низькому поклоні, його довге вбрання торкнулося м'якого білого килима. Випроставшись, він віддано глянув на свого господаря. - Свідки? - запитання промовили ніжним дзвінким голоском, і витончена, тонка долоня, лягла на підлокітник крісла. - Не залишилося жодного, - втомлено

Мене звуть Еллі Вудс. Так-так, майже як ту саму Ель Вудс із "Блондинки в законі". Зовні ми дійсно схожі. Я мініатюрна білявка. Різниця між мною і Ель тільки в тому, що я з дитинства звикла працювати. Мачуха не дає розслабитися, навантажуючи роботою по дому, написанням курсових для її рідної дочки, і примушуючи працювати, щоб не витрачати на мене і частку

- Ти вийдеш за мене заміж. І плювати я хотів на твою думку. - Навіщо тобі цей шлюб? - Кричу в розпачі, - мій батько мертвий. У мене немає ніякої влади. - У тебе тече його кров, - його холоднокровність і байдужість, як смертний вирок, - я стану на чолі сім'ї й це варто того, щоб терпіти навіть тебе. - Краще жити проклятою, ніж з тобою ... - Зарозуміла скалка в дупі, -

- Зарозуміла сучка, - він навіть не глянув мені в обличчя, коли це говорив. Палець мимоволі ліг на кнопку на браслеті, після чого я зрозуміла, що все моє тіло тремтить. - Покличеш братика на допомогу? - Він простежив за моїми руками, напевно помітив і тремтіння в пальцях. - Що він зможе проти мене? Не знає він, що я маю ще двох братів. І варто мені тільки натиснути –

Я - Есмеральда, маг другого ступеня. Я створюю ілюзію, переміщаю предмети і зненацька вмію з'являтися в потрібному місці, хай навіть... за шторою. Я рятую людей, які можуть постраждати від магії. До вісімнадцяти років я була звичайною людиною. Росла у прийомній сім'ї. Мене любили, плекали, але я завжди знала, що не рідна дочка. Тоді й про магію я нічого не знала.

Доля мені чомусь почала дуже часто підлаштовувати наші зустрічі. Чому людину яку б небажала бачити взагалі зустрічаєш постійно? А тепер так як наші друзі одружилися нам доведеться бувати ще й разом в одній компанії. Тільки як витримати його присутність коли ненавидиш кожною клітинкою свого тіла?...

— Поїхали, я відвезу тебе додому. — Ти нормальних слів не розумієш, так? — починаю дратуватись. — Гадаєш, що тобі все можна? — А що, ні? Не все? — зупиняється, усміхаючись. — Люди тобі не належать. — Серйозно? — удавано дивується, насолоджуючись моїм сум’яттям. Не звертаю уваги на його погляд, продовжую вбивати адресу, щоб знайти найближче таксі. — Ти таки смілива, —

16+ Неймовірний аромат яблучного пирога заставляв волосся на моїх руках ставати дибки. Чому ця дівчина пахла так солодко, що мені хотілось її з'їсти? Та окрім чудового запаху в неї ще було чудернацьке накладне волосся, бездонні голубі очі та гострий язичок. Коли моя зведена сестричка мовчала, то здавалось мені прекрасним ангелом, який навіть комашці не завдасть