Дочка секретаря мера - Естель, ніколи не була для свого батька цінною. Батько заради зв’язків підписує угоду про шлюб Естель з спадкоємцем Тріади Ейденом і віддає неї йому в руки. Сантіно - батько Ейдена, просить заради дівчини розірвати стосунки з його тимчасовою пасією - Лейлою, проте Ейден і сам змінює своє ставлення до шлюбу,побачивши Естель вперше. Після кількох

- Що, не на мене чекала, так? Чекала чергового клієнта? Так ось він я! Хочу скористатися твоїми послугами! - я втрачаю дар мови, і не одразу знаходжу, що сказати. - Не хвилюйся, я заплатив. Навіть більше твого тарифу! Апетит, скажу я, у тебе хороший. Сподіваюся, ти відпрацюєш заявлену суму. - Що... ти зараз серйозно? Що ти взагалі тут робиш? Як знайшов мене? - Невже

Ще одна історія з нашого маловідомого Середньовіччя. Юна Софія або Сонька Гольшанська, донька київського князя-намісника, стає королевою Польщі. Але корона - важкий тягар, бо чужинку ненавидять усі, починаючи з доньки короля від попереднього шлюбу. Ненависть, інтриги, зрада близьких людей, підступні знущання, пастки, з яких доведеться вибиратися молодій королеві.

Якось, щоб покликати мене погуляти, Микита кидав у моє вікно камінчики, а коли ми підросли, у моє вікно полетіли зуби хлопців, які виявляли до мене хоч якусь цікавість… *** Щоб захистити мене від уваги неадекватної людини, моєму батькові довелося відправити мене жити в інше місто і змінити прізвище. Але через кілька років я випадково зустрічаю чоловіка у ресторані і…

Бути відьмою в 21 столітті в містечку на Сході Європи це ще той атракціон, особливо коли до 18 років ти була як чемне янголятко, а після 18 всі твої уявлення про світ перевернулися із ніг на голову, а відьомська сила зробила з тебе збоченку і німфоманку.

Вона вважає себе пестункою долі, і вона готова взяти від життя все що їй належить.

Меліса закохалася у нареченого своєї сестри ще в підлітковому віці. Вона закопала свої почуття до нього глибоко у серці, адже він був для неї під забороною. Усе змінилося, коли сестра дівчини зрадила нареченому перед весіллям, через що він вирішив втекти в іншу країну. Меліса думала, що більше ніколи з ним не зустрінеться, але несподівано для усіх в компанії, у якій

- Я думав, що в цю суму вже входить ваша усмішка, - говорить так, наче кидає мені виклик. - Так, вона включає усмішку для італійців, а якщо швидко сплатите рахунок, то я буду усміхатись і вам, - нахабнію і розтягую губи в широченній штучній посмішці. - Домовились, - каже беземоційно і забирає з моїх рук рахунок. - Розвантажуйте, - звертається вже до ошелешених

– Відчини двері. Я хочу вийти! – кажу. – Ні! – карбує. – Алексе, я хочу вийти! Відчини, будь ласка, двері! – повторюю. – Синичко, це тобі не допоможе, – заявляє і заводить двигун. – Кажи адресу. Відвезу тебе додому. Закочую очі, глибоко вдихаю і кажу адресу сусіднього будинку. Ще не вистачало, щоб Алекс дізнався, де я живу. – Цей поцілунок нічого не означає! –

Віра Гаєвська спокійно собі жила: працювала адвокатом, копирсалася у чужій білизні шлюборозлучних процесів і оплакувала власне розлучення. Так вона ще б довго жила. Але одного разу на дзеркалі в її квартирі з’являється напис помадою: «Не пхай ніс у чужі справи». І хто б їй сказав, що це тільки початок?