Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"

Одного зі знайомих бійців перев’язую практично щодня. Вогнепальне поранення передпліччя. Бравий танкіст, про яких часто пишуть. Приємний чоловік із Рівненщини. Постійно весело щось розповідає: то як живими вчора повернулись, то як ворожого танка підбили. Або ж просто, сумно — про загиблих побратимів. Худий — аж світиться. Загорілі до чорноти руки. Постійно ходить у майці й бронежилеті. Його форма згоріла при обстрілі, то вже й звик так ходити. Півроку тут, із самого початку. Знає всі основні битви. Його рани гояться добре. На здоров’я ніколи не скаржиться. Поводився завжди впевнено й від лікарні відмовлявся навідріз. Оце хлопці! Оце справжні захисники! А вдома чекають трійко малих дітей і молода дружина. Ось так одного вечора він був останнім пацієнтом у нашому тимчасовому пункті надання медичної допомоги — просто неба. Ми вже готувалися повечеряти, чим Бог послав. Одинадцять голодних душ хочуть їсти. А старші — ще й випити. На гасниці кипить наш бойовий чорний чайник. Вона зручна: удень практично не видна, диму не дає, тільки кадить прозорим газом. Лише смердить після неї гасом. Що не чай чи каша, то з гасовим присмаком. Та й за те спасибі. Бувало, ще як знайдемо та підсмажимо на ній сала з цибулею — вечеря буде ситніша. За сковорідку в нас була хороша алюмінієва тара з кришкою на завісках. Ця коробка — з-під снайперських набоїв. А інколи була ще й вівсяна крупа. Запарював її в старій консервній бляшанці. Якщо зовсім не було кип’ятку або ж якщо просто мені його не залишали, то ставив свою кашу на гарячу броню танка на сонці. Так і запарювалась хвилин за двадцять. Живемо!

Одного разу, як стемніло, знову приходить знайомий пацієнт-танкіст. Від його щирого погляду стає трішки не по собі. По-доброму заглядає в очі.

— Док, я щойно дістав від розвідників дві хлібини. Ось вам теж половинка. Буде хоч по скибці на брата до вечері.

Простягнув поранену перев’язану руку з половинкою білого запашного батона, старанно загорнутого в газету. Чесно, я мало не заплакав. Моє просте «дякую!» — було майже нічим. Обійняв його й потиснув здорову руку.

Він усміхнувся й мовив:

— Нічого, док, ще гарно поїмо на вільній Україні!

• Сергій Глотов та ін. «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту»

Хоча селище було зайняте українськими військовими відносно легко, бойовики швидко оговталися. Танкова контратака на Хрящувате розпочалася 14 серпня близько 5-ї години ранкуз боку Луганська. На Хрящувате наступало два танки, дві БМП-2 та два БТР-80. Танки Т-64БВ та БМП-2 належали батальйону «Заря», а БТР — групі швидкого реагування під командуванням «Бетмена».

На броні їхав ворожий десант.

• Зведення новин

Протягом ночі, на кордоні відбулися збройні сутички з диверсійно-розвідувальними групами. Про це повідомляє прес-центр РНБО.

Обстановка на українсько-російському кордоні залишається складною. Так близько третьої години ночі, група найманців з боку кордону здійснила збройний напад на прикордонний наряд, який ніс службу в районі населеного пункту Побєда Донецької області.

Так само о четвертій годині ночі поблизу пункту пропуску «Успенка» відбулося збройне протистояння прикордонного наряду з диверсійно-розвідувальною групою.

Протягом останньої доби фіксувалися випадки порушення повітряного простору України авіацією ЗС РФ.

• За останню добу в зоні проведення АТО загинули 9 військовослужбовців 18 дістали поранення.

Про це на брифінгу в четвер повідомив речник РНБО Андрій Лисенко.

• Підрозділи Національної гвардії у середу ввечері зайняли місто Гірське, що на Луганщині.

Прапори України були встановлені над місцевим будинком культури і міською адміністрацією.

Протягом доби сили АТО двадцять разів вступали у вогневий контакт з терористичним угрупуваннями в районах н.п. Розсипне, Хрящувате, Земляне, Міусінськ, Боково-Платове, Мар’їнка, Стукалова Балка, Озерянка, Авдіївка, Петрівка, Новоганівка, Іловайськ та аеропорту Луганськ.

• Найбільш запеклі бої з терористами ведуться в районах Горлівки, Красного Луча, Іловайська і Донецька, Луганськ повністю оточили.

Про це розповів на брифінгу в четвер речник РНБО Андрій Лисенко.

У четвер українські військові звільнили від терористів селище Новосвітлівка неподалік Краснодону Луганської області, таким чином перекрили останню можливість для автосполучення між захопленим Луганськом та іншими територіями, які підконтрольні російським найманцям, зокрема, з прикордонним пунктом «Ізварине» на кордоні з Росією.

• Близько 50 бойовиків, представників Чечні, в четвер здалися в полон силам АТО.

Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомляє батальйон «Донбас».

«Добровільно здалися в полон 46 осіб кавказької національності. Попередньо — всі представники Чеченської республіки», — сказано в повідомленні.

15 серпня 2014 року

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

15 серпня 2014 року. Мар’їнка

Армійці вже більш лояльно ставляться до нас. Не дивуються іні­ціативі та намагаються не заважати. Cьогодні навіть вирішили допомогти. Підкинули роботу. Зловили радіоперехоплення ворога.

За нашими даними, у двоповерховому будинку сидить ворог. Орієнтовно — їх там двоє. На горищі. Там віконце є під дахом.

— Друже «Камаз»! Давайте еще раз проверим ваш «танк».

— Да запросто!

— А яка тут відстань?

— Десь вісімсот метрів.

Виставляю гранатомет відповідно до відстані. «Амбал» уже зарядив кумулятивний вистріл. Будемо пробивати стіни.

Рація, налаштована на ворожий канал, оживає.

«Вижу несколько укропов. У них, похоже, гранатомет. А может, что-то другое. Не могу разобрать, что они там делают».

Секундна тиша....

«Сука! Они навелись на нас!»

— Огонь!

— Вистріл!

Ракета стрімко вилітає зі ствола і стрімко пролітає ген-ген над будинок.

— Бляха-муха! Швидко другу давай!

— Заряджено!

Ані секунди не розмірковуючи, запускаю другу ракету пря­місінько в те віконце. Сподіваюсь, не встигли втекти.

Хмара пилу викашлюється з вікна. Тепер чекаємо результату. Неподалік того будинку в армійців є ще спостережний пункт.

— З будинку вибіг один.

— Друже «Мясник»! Ваш автоматический гранатомет заряжен и наведен?

— Обижаете, командир! Все уже сделано.

— Отлично! Давайте полулитки по заявленому расстоянию.

«М’ясник» поливає подвір’я біля того дому залізним дощем. До нас долинають тільки глухі вибухи.

— Є попадання!

— Отлично! Больше там никого нет?

— Рація мовчить. На горизонті також чисто. Молодці ви! Добре спрацювали.

— Так. Тільки там менше ніж вісімсот метрів. Через це й перша ракета полетіла вище.

— Это уже неважно, друже «Пианист»! Главное — результат.

— Не парься...

— «Лермонтов», у нас будут еще задания?

— Пока что нет. А почему спрашиваешь, «Камаз»?

— Нам надо