Читати книгу - "Арос.Призначена вогняному дракону, Аніта Мілаєва"

глава 34.1

Лія

 

 

Назад вони поверталися мовчки. Лії здавалося, що відчуває, як крутяться шестерінки в голові у глав верху. Він над чимось розмірковував. 

-У чому підступ його угоди!? - невитримавши, запитала, коли дісталися до коня. Вже сутеніло, Рей поспішав повернутися на святкування.

-У всьому, - раптом сказав інфанту, коли відповіді Лія вже не чекала. - Кристал мага - це накопичувач величезної сили. Як ним управляти дракони ще не знають. Якщо він опиниться в руках Сінсаха, смію припустити, що той спробує повернути собі владу. За умови, звичайно, що впорається.

-Якщо нинішній правитель обманом заволодів владою, то чому не вирівняти шанси? - по-своєму розсудила Лія.

«Я, звичайно, від імператорських справ далекий, - втрутився Деміон, який досі  мовчав, - але кристал у нашого імператора. Як ти собі уявляєш його забрати? Всі знають його силу, хоч і не змогли поки застосувати. Рейгалем красти його буде? Ніхто при здоровому глузді не віддасть такий кристал».

-Немає гарантій, що, здобувши владу над Чередорфом, він не вирішить захопити інші території, - відповів їй інфанту. 

Вони прибули в гостьові володіння повелителя Умлінго.

Святкування вже почалося, тому пара поспішила в свою кімнату, щоб переодягнутися.

Коли вийшли в сад, Рейгалем тримав дівчину за руку. Такий простий жест, а почуття захищеності не покидало дівчину.

Лія захоплено завмерла. Скільки тут було різних красивих  статуй, веселок з феєрверками, водних вирів. Все було настільки заворожуюче, що вона, немов дитина, переходила від однієї інсталяції до іншої.  

Господар заходу передавав історію в діях. У саду були присутні не тільки картини, що радували око, а й зображення історичних моментів з життя всіх рас.

Побачивши статую Ашті і Лорел, дівчина одразу ж їх пізнала.

Червоний дракон і красива діва. Але по скульптурі  було не зрозуміло, що робить ящір: ніжно цілує свою обраницю, захищаючи крилом від цілого світу, чи вбиває її.

-Як ти думаєш, він  її кохав? - раптом запитала Лія у глав верху.

-Дуже. Коли Лорел народила дитину, він наказав побудувати своїй імператриці величний палац з водоймою. У центрі озера маги спорудили величезну статую, яка транслює красу його коханої. Палац давно зруйнований, а ось статуя вціліла.

-А коли він зустрів справжню? - тихо запитала Лія.

-Він боровся. Довго мовчав про те, що з'явилася мітка. Його радник розповідав, що Ашті був упевнений, що кохає дружину. Але, зважившись на закріплення дракона, його серце стало належати бонобі. Не дарма кажуть, що справжню вибирає дракон, а не його носій.

-Він повторно одружився?

-Що зробив? - не зрозумів Рей.

-Ну, як там у вас називають? Обряд істинності провів з бонобі?

Рейгалем кахикнув, немов прочищаючи горло.

-Так. Він лише хотів стати драконом, як справжній імператор. Але після..кхм..обряду більше не зміг повернуться до дружини.

Вони обидва замовкли, розглядаючи всі деталі скульптури цієї дивовижної пари.

-Інфанту Рейгалем.

Лія повернулася в бік знайомого голосу. Саме його вона чула в минулу ніч. Глав нац карателів.

-Ліяннело, я ненадовго відійду, - ніжно поцілував її в скроню і відпустив руку.

Коли він відійшов, Лії здалося, ніби вона втратила щось важливе.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно