Читати книгу - "Позасвіття, Лара Роса"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ірена приречено закотила очі, зробила вдих-видих і зітхнула:
– Треба ділитись.
Брови Олекси зметнулись так, немов мали намір злетіти:
– Тобою?!
– Мистецтвом! – пирхнула вона, ледь не регочучи. – Ти просто наді мною знущаєшся.
– Угу, – він про всяк випадок перехопив руку з пензлем. – А ти чомусь це терпиш, – почав схилятись до її обличчя.
– Мабуть, мазохістка, – не стала навіть опиратись, поки його губи наближались до неї.
– То в нас – повна гармонія, – Олекса накрив її вуста поцілунком.
«Абсолютна» – ще встигла подумати вона, розчиняючись у звичному вже ароматі сандалу з пачулі.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позасвіття, Лара Роса», після закриття браузера.
