read-books.club » Любовне фентезі » Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп 📚 - Українською

Читати книгу - "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"

133
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець" автора Аманді Хоуп. Жанр книги: Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 82 83 84 ... 95
Перейти на сторінку:
Глава 82

Дівчина швидко закінчила і так само безшумно, як увійшла, зникла. А наступної миті прислуга вносила вже тацю з вечерею, і накривала стіл. Усі атрибути, як і належить: свічки, вино, легкі закуски. Все, що належить для романтичного проведення часу.

Тільки мене це ні краплі не хвилювало, мабуть я надто цинік, щоб перейматися такими речами. Байдуже оглядала стіл, відзначивши лише гарний посуд та келихи з незвичайними різьбленими ніжками.

Слуги ще не встигли закінчити, як двері відчинилися, і зайшов Дракон. Тут же всіх, немов легким протягом здуло.

Який нетерплячий навіть не дав закінчити людям справу. Уявила собі, що він весь цей час під дверима тупцював, мучившись в очікуванні. Було б кумедно, тільки він не з таких, хто чекатиме, цей пре напролом, як танк.

– Прошу, – запросив його високість до столу, на правах господаря.

Коли я сіла, налив вино і подав мені келих. Беручи частування, звернула увагу на кисті його рук. Такі чоловічі зі здутими венами та довгими пальцями, у грудях солодко занило. Нада ж такого, мені досить глянути на його руки, щоб запалилося хвилювання в крові.

«Не треба того спокушати, хто сам спокуситься радий, – прикрила очі, вдихаючи аромат вина. – Я дуже зіпсована жінка! Не випила ще й грама, а голова вже паморочиться, як у п'яної.

Але який гарний, мерзотник! Як тут не втратити голову!

- З вами все в порядку? - спитав принц, я навіть здригнулася від несподіванки.

- Так! – поспішно відповіла і відпила ковток, щоб приховати збентеження.

"Ти навіть не уявляєш, наскільки зі мною все не в порядку" - подумала, підглядаючи на його високість з-під вій.Хоча цей напевно знає. Погляд у нього такий багатообіцяючий. Напруженням просто просочене повітря. Ще трохи і, здається, іскри полетять.

– Ви хотіли зі мною поговорити? - перервала тишу, що запанувала, щоб якось розрядити обстановку.

- Так, - підтвердив принц і заходився доглядати за мною, поклав мені на тарілочку пристойний шматок м'яса в соусі і запечені овочі.

- Влаштуєте допит? - продовжила, уважно спостерігаючи за діями принца.

- Я б не хотів, щоб наша розмова відбулася у формі допиту, - не погодився він, наповнивши свою тарілку і доливаючи вино в мій келих.

- Мені б також цього не хотілося, - швидко підхопила я. – Пропоную розмову у вигляді запитань. Якщо ви мене про щось питаєте, у відповідь я можу запитати вас.

- Іде! - охоче погодився його високість, усміхнувшись, і продовжив: - Я хотів би прояснити ситуацію з приводу сьогоднішнього нападу. Принцеса Шабрані встигла мені розповісти загалом.

- Як вона почувається? - перервала його з занепокоєнням.

– Це перше питання? - зловив Дракон мене на слові.

Адже шахрай. Але мене лише потішила його витівка, тому кивнула ствердно.

- З принцесою все гаразд, - відповів Асгард і в свою чергу запитав: - Звір, що напав на вас із Шабрані той же, що налякав кілька днів тому?

- Можливо! Принаймні, дуже схожий, – відповіла ухильно і продовжила, трохи йорзаючи на подушці. – Тепер моє запитання?

Принц кивнув головою.

- Той дракон, - почала я, намагаючись правильно підібрати слова. – Що я бачила – це і є ваша бойова магія?

Говорити про напади зовсім не хотілося.Треба відвести принца з цієї слизької для мене теми, поки не придумала, як вивернутись із цієї смертельної пастки. Я так довго і старанно намагалася переконати його високість, що я дочка лікаря. Стверджувати протилежне тепер було неможливо. Треба вигадати інший вихід, тільки який - поки не придумала.

- Дракон - це моя сутність, - сказав його високість, продовжуючи розмову. - Я бачив, що не встигаю добігти. Аскед міг загинути або зазнати серйозних поранень, тому довелося випустити Дракона.

- Але що тоді являє собою ваша бойова магія? – не вгамувалася я, мало зрозумівши, що мав на увазі принц.

- Це наступне питання, - нагадав той, салютуючи мені келихом і трохи подумавши, видав: - Кішка не збиралася вас вбивати?

- Так, - погодилася з ним і, опустивши погляд, щоб не видати своєї тривоги, додала: - Вона точно прийшла за принцесою.

- Відчуття, що напади відбуваються хаотично, - сказав задумливо Дракон. – Але у них точно чіткий план.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
1 ... 82 83 84 ... 95
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Таємниця Чорного Дракона. Злочинець, Аманді Хоуп"