Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ще одного карликову тварюку Грант не переживе, - пробурмотів Рагнар, намагаючись утримати у величезних долонях дракончика, що брикався і плювався вогнем. Ковтун на голові вже підозріло чадив. Тліли й тяжкі портьєри, що прикрашали найближче вікно. Йолі вже заспокоїлися, але невдоволено пирхали, повідвертавшись від карликового чудовиська й немов демонстрували, що такої дрібної козявки їм боятися не личить.
Тамарі взяла в руки малюка, і заспокійливо зашепотіла йому:
- Тсс, тихіше малюк. Не бійся. Я й сама боюся, - посміхнулася вона дракоші, і той потроху став заспокоювався. Він, звичайно, все ще шипів, але вогнем уже не відстрілювався.
Але просто біля її ніг бісився і іскрив від ревнощів Хмара. Так що Тамарі довелося сісти на волохату шкіру біля каміна. Лишень вони не підпалили цю саму шкуру! Вона була розгублена і не знала ані як примирити тварин, ані що з ними робити далі. Що сказати Ґранту? І що скаже він на такий подарунок?
Маленькі чудовиська придивлялися, принюхувалися один до одного, і якось потихеньку замовкли. Щоб їм не було прикро, Тамі поклала одну руку на Хмару, а іншу – на дракошу. І схлипнула. Ось зараз вона могла б мирно сидіти у своєму саду та обіймати, заспокоювати своїх дітей. Тассю та Десмона.
- Тасся... Де ж ти, моя дівчинко?
У руках відчулося легке поколювання, вздовж хребта побігли льодяні мурашки. Перед очима Тамі несподівано затремтіло повітря. Легке сяйво огорнуло дракона, ельфійку та йольського кота Хмару.
- Магія до магії, сила до сили, - незнайомі слова наче самі зірвалися з її вуст.
Здавалося, її погляд невидяче витріщився перед собою.
Раптом перед жінкою захиталося повітря, на стінах зали поступово почали з'являтися дивні, хиткі картинки.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна», після закриття браузера.