Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

Вислухавши його, Енн тільки похитала головою, але нічого не відповіла. Вмостившись на своїй половині ліжка, зробивши вигляд, що спить, вона заплющила очі і замислилася, на якусь мить їй здалося, що цей солдат ще не втрачений для людства. Його поведінка йшла в розріз з уже сформованим у неї уявленням про солдатів Імперії. Ті, яких вона зустрічала на своєму шляху – були керовані та бездушні карателі, грубі й тупі солдафони, жадібні загарбники та безвольні зрадники. Так, Енн допускала, що і серед мешканців Імперії можуть бути різні люди, як це було і серед піратів. І чомусь те, що Ілай був не таким, а вона відчувала, що він не такий як більшість, доставляло їй якусь вдячну радість.

Ілай був піднятий по тривозі. Він моментально одягнувся та покинув каюту, залишаючи сонну Енн. Але цього часу їй вистачило, щоб виспатися та ясно мислити. Вона вирішила скористатися цією тривогою і проникнути на нижній ярус, де у величезних ангарах знаходилися кораблі, такий бажаний засіб для втечі. І Енн тінню вислизнула слідом за ним.

Незважаючи на виниклу метушню, охорону потроїли. Енн з жалем зазначила, що система безпеки бази була на висоті. Вона пробивалася до нижнього ярусу то з одного боку, то з іншого під будь-яким приводом, але кожен раз її завертали назад. Поки вона не опинилася біля решітки вентиляційних труб. На огляді не звернули уваги, що кулон, який бовтається на її дешевому браслеті, цілком міг би зійти за універсальну викрутку. Це був подарунок Тіара. Мініатюрна компактна електронна вивертка, яка саморегулювалася під будь-які шурупи. Залишалася лише одна перешкода – камери спостереження. Але і для цього сторожа у неї було припасено чудо піратської техніки. Єдину сережку, яка так безглуздо гармонувала з її зовнішністю, вона виграла в кістки у Мака. Тільки на вигляд це була звичайна дрібничка, насправді, варто було лише торкнутися таємного мікроперемикача, як ця крихітна прикраса починала створювати перешкоди в системі відео спостереження. Енн не склало труднощів швидко зняти решітку і ковзнути всередину. У системах вентиляції вона вже бувала і не раз, в дитинстві вона там часто ховалася від Зура, а потім, допомагаючи братам, стала так проникати в недоступні відсіки на чужих кораблях, на яких, зазвичай, мародерствували пірати.

Безпомилково пробравшись до протилежного виходу з труби Енн почала вивчати ангар через сітку. Її вузьке зап’ястя просунулось назовні, і вона викрутила шурупи все тією ж диво-виверткою, позбувшись решітки.

До її щастя вихід з вентиляційної шахти закривав собою корпус корабля і Енн зістрибнула вниз, ще раз озирнувшись по сторонам. Тут було повно військових обтічних вузьких «томагавків» і більш широких містких «ковчегів». Вона обережно пробиралася від одного корабля до іншого, ближче до центру ангара, щоб краще розглянути злітну смугу та пристрій воріт.

Її увагу привернули високі прямокутні ящики біля одного з «ковчегів». Підійшовши ближче, поки нікого не було поруч, Енн впізнала в них кріокамери і навіть встигла розглянути заморожені в них перекошені жахом обличчя людей. Сердитий голос змусив її підстрибнути та відчути мороз, який миттю пробіг по спині.

- Якого дідька ти тут робиш?! – пролунав знайомий голос. Енн обернулася і благально глянула на Ілая.

- Я… заблукала, - майже природно пробелькотіла вона. – Ти не проводиш мене звідси?

- Ненормальна! Ти знаєш, як нам влетить за це? Цивільним неможна тут шлятися! Хочеш потрапити під розслідування? … Пішли вже! – Він роздратовано смикнув її за руку.

- А це хто? – поспішила Енн, вказуючи на кріокамери.

- Спіймані пірати, які отримали своє заслужене покарання! – суворо відрізав Ілай, побачивши на її обличчі вже зовсім справжній переляк.

- Офіцере, що робить тут ця жінка? – їм перегородив шлях черговий по ангару офіцер другого рангу, з червоним наче цегляним обличчям. Його колючий погляд тут же став підозрілим та засуджуючим.

- Сер, це моя … партнерка по репродуктивній програмі, - впевнено заговорив Ілай, - Вона шукала мене та заблукала. Хтось помилково пропустив її на нижній ярус. Вона дуже налякана та дуже жалкує через свою помилку. Такого більше не повториться, сер.

- Я накажу розібратися з цим. Виведіть її звідси, офіцере Бош. Вам буде винесено зауваження в особисте досьє. Слава величній Імперії!

- Слава величній Імперії!

Навіть дивячись йому в спину, Енн відчувала його засмучення та роздратування, але страх або навіть вірніше панічне обурення від побачених заморожених піратів, все ще мучило її, вона майже фізично уявляла себе на їхньому місці.

- Пробач, - тихо прошепотіла вона, звертаючись до Ілая, - Ти не міг би провести мене до нашої каюти?

- Тільки тому, що мій виліт скасували! – все ще невдоволено кинув він, продовжуючи йти поруч з дівчиною, не дивлячись їй в очі. 

Ілай був вище її майже на цілу голову, і навіть його військова форма не змогла заховати під собою його міцне пружне тіло. Відчуваючи його поруч з собою, Енн почувала себе схвильованою маленькою дівчинкою, їй раптом захотілося, щоб ці сильні руки оберігали її, а в цих глибоких блакитних очах їй захотілося побачити м’якість та тепло…

Вони мовчали впродовж всього зворотного шляху, і навіть тоді коли увійшли до своєї кімнати.

- Вважаєш …це справедливо, ось так страчувати піратів? – обережно запитала вона, порушивши тишу.

- А як інакше? Вони злочинці. Пірати мародерствують на наших підбитих кораблях, добивають поранених солдатів або беруть їх в полон, продаючи в рабство за межі Імперії. Це злодії та розбійники, які не визнають ніяких рамок та законів! Це паразити космосу! – недбало кинув у відповідь Ілай, розстібаючи і стягуючи з себе верхню куртку.

- А … а якщо не всі такі? Адже не всі вбивають та топчуть, а якщо … серед них є й гідні люди? – Енн розгубилася і злякалася від того, що можливо вона помилилася в цьому хлопцеві. Їй були неприємні його слова, їй стало боляче за себе і за своїх братів, за все те, у що вони вірили.