Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Глава 38.1

З самого ранку Левандовська не в настрої. Не настільки як учора, ми навіть перекинулися деколькома словами, але все така ж байдужа та ділова. Явилася в мій кабінет, кинула на стіл товстенну кипу паперів і наказала засвідчити їх своїм підписом.

Атмосфера напружена, мені навіть захотілося посперечатися з нею, щоб вивести хоч на якісь емоції, бо бісить до чортиків ця мовчанка. А ще те, що вона відмінила корпоратив, який я планував, роздала всім моїм підлеглим накази і чомусь її вони бояться ослухатися більше ніж мене. Це настільки мене розізлило, що до мене дыійшло наскільки вчора я був близький до персонального кінця світу. Віддати владу у руки Люби найгірша ідея, яка могла прийти мені у голову. Її потрібно звільнити і відправити подалі від компанії. Я був настільки злий, що не зміг втриматися та спеціально сказав, що не маю часу на ці папери тому що збираюся на вечерю з дівчиною. Запропонував віддати все моїй секретарці, але натомість Люба принесла вдвічі більше документів, чим розізлила мене ще більше.

– Я відчуваю запах горілого, – принюхуюсь до повітрю і переводжу погляд на дівчину.

 – Не вигадуй відмазок, ти не покинеш будівлю заводу, поки не підпишеш всі документи.

Принципова.

Стервозна.

Сіра миша.

Трудоголік.

Експлуататор.

Термінатор у спідниці.

Розніжена лялька.

Але розумна, до біса розумна. Від таких жінок варто триматися подалі, інакше не помітиш, як перепишеш на неї все своє майно і залишишся з порожніми кишенями і голодним котом, який паскудив їй в тапочки.

Я повертаюся до документів, на черговому листку виводжу синіми чорнилами "Копія згідно оригіналу, директор ТОВ "СтальПром" Царьов Кирило Ігорович" і підпис. Навіщо я тільки придумав такий довгий і хитромудрий підпис?

– Слухай, а точно не можна, щоб це секретарка все написала, а я тільки підпис поставив? Або штамп хоча б "Копія вірна" дай, а? – питаю уїдливим тоном, тому що незважаючи на те, що свій диплом я купив, я не зовсім ідіот і точно знаю, що виводити букви каліграфічним почерком на двохстах сторінках копій договорів, статутних та фінансових документів зовсім не обов'язково.

– Не відволікайся.

Тиран! Вона справжній тиран! І в роботі, і поза офісом і навіть у ліжку! Таке відчуття, що я тут всього лише номінальний директор, навіть дід покійний підметушився так, щоб я не забував про те, як важлива Любочка і її думка для процвітання заводу!

Як же я її ненавиджу і хочу звільнити. Але не можна. За заповітом не належить. Любов Дмитрівна адже до мого спадку додається!

Так, тримайся, Царьов, ще дев'ять місяців, і ти зможеш творити тут все що завгодно. Відразу ж влаштую переворот і зміню розстановку влади. А ще корпоратив закачу! Зрештою це мій завод, а не її! І про неї забуду, про ці ніжки та сексуальну дупку. А ще про те, що ми витворяли у ліжку.

– Там що, експертизу почерку будуть робити? Могла б допомогти, між іншим, не одному мені потрібен цей тендер.

– Царьов, ти страшний скиглій, – протягає вона, підходячи до мого столу.

Мстить, можу посперечатися на свою тачку, що мстить за мій обід з Лізою та вечерю, про яку я збрехав. А ще ревнує, за версту відчуваю що ревнує.

– А це що? Я ж чітко сказала: підпис ставити на печатці, а не збоку біля прізвища, – витягає аркуш з-під моїх рук, підходить до шредера і з видом шкуродера пропускає його через безліч гострих лез. – Лідочко, будьте ласкаві, надрукуйте, сорок третю сторінку статуту, – говорить єлейним голосом, затиснувши кнопку на інтеркомі і не відриваючи від мене своїх  відьомських очей.

У відповідь тиша.

– Ліда, ви на місці?

Тиша.

Я відкидаю в бік довбану ручку, розслаблено відкидаюся на крісло, потягуюся і роблю глибокий вдих, в надії заспокоїтися. І знову відчуваю цей запах.

- Слухай, Левандовська, може, у мене параноя, але тут дійсно смердить димом.

- Я розумію, що ти поспішаєш на зустріч з неперевершеною королевою подіуму, але у нас на носі тендер, завтра потрібно подати пакет документів і, якщо знадобитися, ми будемо тут ночувати.  Де носить твою секретарку?  Там з бухгалтерії ще  документи повинні ....

Договорити Люба не встигає.  Все навколо вибухає від звуку пожежної сирени, я підривають з місця і біжу до дверей, щоб розвідати ситуацію.  Нехай це буде просто пожежне навчання, будь ласка, просто позапланове пожежне навчання.

 Варто тільки відчинити двері, як до кабінету вривається задушливий дим і дихати стає нічим.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно