read-books.club » Жіночий роман » Дев'ять кіл Пекла і ти - моя, Артеліна Грудень 📚 - Українською

Читати книгу - "Дев'ять кіл Пекла і ти - моя, Артеліна Грудень"

25
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дев'ять кіл Пекла і ти - моя" автора Артеліна Грудень. Жанр книги: Жіночий роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 72 73
Перейти на сторінку:

Я знала, що говорю. Адже після весілля так і залишилася працювати в «Good Wood» і бачила на власні очі, як співробітниці реагують на мого чоловіка.

- Ну, чому все так не чесно?

Сльози самі потекли з очей. Хотіла підтримки від дівчат, а навіть вони мене не зрозуміли! Що й казати про Коста?

- Елечко, може все не так і страшно? Може тобі здалося?

- Здалося?! - піднявши голову, я подивилася на подруг і виклала все як є, не стримуючись і не шукаючи слів. - Знаєш, що я вчора в жіночому туалеті випадково почула? Як секретарка розповідала своїм подругам план завоювання мого чоловіка. Бачте, мені час ділитися. Побувала заміжня за мільйонером і досить

- Ель, тобі потрібно відверто поговорити з чоловіком, - порадила Мар'яша.

- Щоб він мене істеричкою вважав? Ну вже ні.

Ми всі переглянулися і дружно зітхнули. Так, як не крути, а жінки емоційніші і чоловікам часом нелегко нас зрозуміти.

- Не думав я, що ти настільки мені не довіряєш.

Ми всі обернулися і побачили в дверях наших чоловіків. Кожен тримав у руках букет квітів. Ростислав навіть два, адже йому єдиному пощастило жити з двома жінками.

- Вибачте нас, ми на вечерю не залишимося.

Костя підхопив мене на руки. Я навіть попрощатися толком не встигла.

Всю дорогу додому ми мовчали. Особисто я намагалася заспокоїтися і налаштуватися на спокійну розмову, а ось у чоловіка були інші плани!

З машини мені вийти не дали, знову підхопили на руки й понесли в будинок. Я думала у вітальню, виявилося, у спальню.

- Костя.

- Тихіше, спочатку ми випробуємо наш новий килим кілька разів, а потім поговоримо.

- Але я ледь зможу думати, не те, що говорити.

- Я знаю, кароока, знаю.

Кажуть, що коли дівчина перетворюється на жінку, тоді вже стає не до казок. Не вірте - брешуть!

- Ель, я тебе кохаю.

- А я тебе.

- Надавати б тобі по попі.

- За що? - мляво обурилася я, притискаючись озвученим місцем до чоловіка.

- Ще питаєш! Тебе ображають, а ти мовчиш. Доводиш себе до сліз. Дурниці всякі придумала.

- Я не спеціально. Це все гормони.

- Швидше таргани, але нічого, все налагодиться. Секретаря переведу, собі візьму в помічники хлопця. Знову відрощу бороду і стану дуже злим босом. Як тобі?

- Не дуже. А давай ти підеш у декрет, а я залишуся працювати, а?

***

Через сім місяців і двадцять один день у декрет ми пішли удвох, тому що дехто примудрився зробити мені двійню! І якби дівчаток, а не пацанів. Ну нічого, ми разом, а значить впораємося!

Кінець

1 ... 72 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дев'ять кіл Пекла і ти - моя, Артеліна Грудень», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дев'ять кіл Пекла і ти - моя, Артеліна Грудень"