read-books.club » Жіночий роман » Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська 📚 - Українською

Читати книгу - "Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська"

20
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Буду тебе чекати" автора Альбіна Вишневська. Жанр книги: Жіночий роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська» була написана автором - Альбіна Вишневська, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Жіночий роман".
Поділитися книгою "Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська" в соціальних мережах: 
Доля роз’єднала їх тоді, коли Інна взагалі не думала про найгірше. Вчинок коханого поранив дівчину до глибини душі. І хоч минуло достатньо часу, серце й досі вірно чекає на зустріч. Та чи відбудеться вона врешті-решт?

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:
1

–  Інно, я тебе цьогоріч туди нізащо не пущу! Вже три роки минуло, як ви не разом. Він поїхав. Це його вибір. Рани б мали загоїтися. Але в переддень цього дурного дня закоханих ти сама не своя. Нащо їхати через пів країни, щоб просто пройтися по набережній?

Оксана, моя найкраща подруга, міцно хапає мене ще за руку та намагається вирвати з долоні ключі від автівки. А я непохитна. Підтискаю губи та вперто дивлюсь на неї. Я не вірю в те, що його більше ніколи не побачу та не матиму змоги поговорити. Мені є що сказати. Так! Багато, що мушу сказати, а потім закрити цю сторінку назавжди...

Я хочу бути вільною. Крокувати вперед, а не час від часу вночі плакати у подушку та по декілька безсонних годин згадувати час, коли ми були найщасливішими на цьому світі.

Олег – сирота. Він мав лише бабусю, яка померла саме у той рік, коли ми познайомились та будували міцні довірливі стосунки. І мене не бентежила різниця у віці. Десять років — це ніщо у порівнянні з тим, як в унісон билися наші серця. Наша перша зустріч була випадковою та певною мірою романтичною.

Я з поважної причини запізнилась на побачення з хлопцем, і доки намагалась очі в очі пояснити всю складність ситуації з затримкою, Артем руйнував залишки мого терпіння  в день закоханих жорстокими словами: безвідповідальна, на тебе покластись не можна, такого, як я, тобі не знайти.

Й досі пам'ятаю, як всередині вогняним клубком запалала образа на безпідставні звинувачення.

–  Так ось що ти про мене думаєш? То ж, любчику, шукай собі іншу ідеальну дівчину. З мене годі!

І мені у ту мить стало так легко. Легкість з'явилась у кожній клітинці мого тіла. Схоже, що моя душа звільнялася від важких стосунків швидше, аніж це осягнув мій мозок.

Артем ще щось говорив обурливе, а мені було байдуже. Виявляється, я можу бути байдужою, коли всьому настає край.

–  Я йду, навіть не намагайся мене знову відшукати.

А я сміюсь та бажаю йому всього найкращого. Нехай йде. Це крапка. Усьому рано чи пізно настає край.

Тоді я сильніше стиснула руками перила та подивилась на зимову річку. Цьогоріч зима не сувора, але морозними та сніжними днями радувала часто.

Дивлюся на небо — там зорі палають, а я відчуваю полегшення. Та до біса того дурня. Пів року постійних емоційних гойдалок, суперечок на рівному місці та безпідставних ревнощів. Це виснажить навіть психічно витривалу людину. Але Артему, схоже, подобались подібні сварки. Він завжди проявляв якусь зверхність та зарозумілість.

Моя мама ніколи не втручалась у стосунки з хлопцями, говорила, що пишається мною, бо має доньку-розумницю. Та ось Артем їй не сподобався. Вона не мовчала, ділилась своїми спостереженнями, а я благала її не втручатись у ці стосунки. Так, не втручатись. І не в тому річ, що не поважаю думку мами. Навпаки, я спокійно реагую на материнські поради, бо ми стільки разом пережили. І загибель батька, хворобу бабусі та дідуся, смерть іншої бабусі. Ми близькі настільки, наскільки інші дівчата можуть тільки мріяти про гарні стосунки з найріднішою людиною у власному житті.

Та ось гулі на лобі для досвіду маю набити сама. А потім проаналізувати та закріпити матеріал.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Буду тебе чекати, Альбіна Вишневська"