read-books.club » Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

18
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: Детектив/Трилер. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 71 72 73 ... 98
Перейти на сторінку:

     - Ідея доволі цікава. А що б ти робив, якби у тебе були багаті батьки, які б вирішили в чергове одружитися на дівчині, чи хлопцеві, що молодші за тебе?

    - Ти забуваєш, сонечко, що мої батьки – католики. Плюс, моя уява може бути бурхливою, але я не уявляю, як мої батьки кидають один одного.

     - Але ти припускав, що у них можуть бути позашлюбні діти, - нагадала вірна дружина.

    - Це я намагався розізлити тітку Квітку. Плюс, я точно не знаю, що мої батьки робили до свого шлюбу. Мені вони завжди здавалися помішаними один на одному. Хоча, у цьому житті нікому не можна повністю довіряти.

      Від парковки до фортеці треба було пройти невеличку відстань. Вже підходячи до південної сторони фортеці, Фані раптом побігла на три метри уперед, а тоді тоном професійного екскурсовода вимовила англійською:

    - Шановні леді та джентльмени, вітаємо вас у більш ніж 2500 річному українському місті Білгород-Дністровський. Перед вами перлина оборонних споруджень - Аккерманська фортеця. Вона збудована з білого вапняка, звідси походить її назва - «Білий камінь». Нам відомо, що вона побудована на залишках грецького античного мста Тіра у чотирнадцятому столітті молдавським урядом, і тоді тут був справжній мегаполіс. У п’ятнадцятому столітті фортецю захопила Османська імперія, що володіла нею більше трьох сотень років. За цей період, фортецю значно укріпили і навіть виписували з Франції воєнних інженерів для укріплення. І це доводить нам, що навіть у вісімнадцятому столітті світ був тісний, а за гроші можна було купити всіх і вся. До речі, шановні, товщина стін у фортеці подекуди досягає п’яти метрів.

    - Я вражений, - сказав Павло, - що ти це знаєш. А чому ти вирішила зобразити з себе екскурсовода? Здається, тобі подобається грати різних персонажів. Чи ти хотіла стати актрисою?

    - Актрисою я бути не хотіла, - зітхнула дружина. – А у мене добре виходить?

    - Ну, чи претендуєш ти на Оскар, я не знаю, але ошукувати головорізів та інших людей у тебе добре виходить.

     - То, може мені поїхати до Голлівуду? – Фані підбігла до свого чоловіка. – Думаю, оскільки у мене чоловік – громадянин США, роботу мені дадуть швидко. Може, знімуся в романтичному бойовику з Бредом Пітом, чи ще кимось, - сказала вона замріяно. Павло смикнувся та вирішив зарубати цю її жахливу мрію у зародку.

    - За сучасних тенденцій, ти знімешся у романтичній комедії, де твоїм романтичним інтересом буде Джулія Робертс, або Емілія Кларк.

     - Мабуть, - смикнулася Фані, - я застара для Голлівуду. О, знаю, стану зіркою фільмів для дорослих.

    - О, Господи! - Шокований чоловік не вірив власним вухам. Його ж божевільна дружина схопила коханого за грудки та хрипким голосом запитала:

     - Як гадаєш,  їм дають молоко за тяжкі умови праці? Бо якщо дають, я мабуть не піду до них. Бо я не люблю молоко.

     - Мабуть дають, - відповів Павло та потягнув Фані до вхідної брами. – Я думав, ти не любиш історію.

     - Не цікавлюся, - погодилася дружина. – Але вчора, коли ти пішов за морозивом, я вирішила покопирсатися в твоєму телефоні. Раптом, ти не всі свої жахливі таємниці встиг знищити. Але ти підступно забрав телефон із собою. Тоді я подумала, що ти потягнеш мене до фортеці і вирішила не виглядати перед тобою неосвіченою дикункою і трохи почитала.

    - О, то тобі важлива, моя думка? – Посміхнувся щасливий чоловік.

    - Серденько, - сказала Фані та переплела пальці своєї правої руки із його лівою, - не будь наївним. Мені важливі думки багатьох людей. Але лише до твоїх я прислухаюся. Чому ти так помішаний на історії?

    - Бо, це є важливим. Думаю, багато воєн би не розпочалися, якби люди вивчали історію належним чином.

    - У нас теж йде війна, хоча тут це не помітно, - зітхнула сумна дружина.

    - І ви обов’язково переможете, - запевнив Павло. – Це видно з історії. Бо імперія зла стала могутньою лише після того, як ошукала українців. І, це не тому що, я – українець, а тому що це – правда. Українці – найкращі воїни у світі. Їх навіть французи високо цінили.

    - Нас цього в школі не навчали, - повідомила Фані.

    - Це тому, що історична наука якогось дива все ще слідує старим совєцьким традиціям. Хоча історію було сильно переписано, переважно за часів Катерини жахливої.

    - Це ти про кого?

   - Про ту, яка знищила Запорізьку Січ. Терпіти її не можу! Мабуть, одна з найогидніших жінок в історії! До речі, у нас в школі, хоча ми всі вважаємося американцями, ми робили презентацію щодо своїх коренів. І мені було дуже боляче, коли мої однокласники думали, що Україна це - регіон раши, або взагалі десь у Південній Америці. А коли я розповідав про трипільців, вони сиділи і кліпали очима, бо вважали, що найдавніші цивілізації світу то лише давні греки, єгиптяни та римляни.

     Вони зайшли у Кілійську браму, яка чомусь здалася Феофанії схожою на щось китайське, чи японське.  Виявилося, що у фортеці була ще своя внутрішня фортеця.

     - Це – цитадель, - пояснив Павло, - найбільш укріплена частина фортеці. Зазвичай там були розміщені гарнізон та арсенал.

1 ... 71 72 73 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"