Читати книгу - "Пам'ятаю тебе, Олена Арматіна"

Але, навіщо забувати?

Його обрано,  щоб захистити її. Щоб навчити її забути все погане, що було раніше. Щоб  кохати її…

Слабку і ніжну,  немов пелюстка троянди. Але,  водночас,  мужню  і сильну,  що з  острахом,  але з відкритими очима опирається ударам Долі. От тільки перед  ним не встояла. Боязко,  тремтячи всім палаючим тілом, сховала від  нього свій ображений медовий погляд.

- Не бійся, люба, -  подумки муркотить, - сам не ображу,  і нікому не дозволю.

- Тільки моя! – дещо різко шепоче, схиляючись ближче й зариваючись руками в її м’яке,  наче шовк волосся.

Їй ще вчитися довіряти йому. Йому ще вчитися стримувати свою  на пів демонічну суть.

Тамі здригнулася від  несподіванки,  коли його дихання,  а вслід  за ним і губи ковзнули по нижній губі… Легко,  ніжно,  наче пір’ячко. Відкрила очі й задихнулася,  пірнув в його обожнюючий,  палаючий погляд.

Вона злякано  очікувала зовсім іншого. А він  обережними поцілунками опалив підборіддя, шию, груди. З шумом вдихнув її  аромат, насолоджуючись здивованим стогоном.

В кожному русі пальців, губ, язика,  що ніби танцювали по її тілу тягучий,  пристрасний танець, крилася якась вимоглива сила – ніби він безмовно переконував її довіритися йому, дозволити зробити своєю. Назавжди. На віки.

Він  майже довів її до нестями,  ледь стримуючи свою  пристрасть та бажання оволодіти тілом,  що так  несміливо починало відповідати йому.

-Ти моя,  Тамарі? – прошепотів, вдивляючись в очі, що немов виблискували райдужними блискітками.

Мить,  що здалася йому вічністю. Мить, яка перекреслила все, що було до цієї  пристрасної  ночі. Мить, що зробила його щасливим,  коли  його жінка сама потягнулася до нього губами.

-Я - твоя, -  ще несміливо,  але обіймаючи його тремтячими пальчиками за шию, все ж  прошепотіла йому в губи і сама ж поцілувала його.

Він цілував і пестив її до тих  пір,  поки ніжна плоть дівчини не спалахнула пристрасним вогнем.

Гучними пострілами відлітають ґудзики з  одежі,  що Грант нарешті дозволив собі скинути.

Повільно нависає над нею, не відводячи погляд – кудись в сторону відлітають подушки, що заважали як слід  розгледіти її.  Прохолодний вітерець ніби плескає розпалене жіноче тіло. Одним різким рухом він розвертає Тамарі обличчям униз, гаряча долоня заповзає під живіт і різко піднімає її.

Він входить миттєво, глибоко та безжально. Дає  можливість призвичаїтися,  погладжуючи між  лопатками,  по тонкій спині,  шовковим сідницям. І тільки тоді,  коли Тамі сама подалася йому назустріч,  вигнувшись,  немов кішка, дозволив собі кохати її. Хльостко,  глибоко,  майже боляче. Долоня на її животі не пестить, а палить. Друга солодко мучить груди. Так боляче, так солодко, так хочеться кричати! І вона не витримує… І кричить, поринаючи у пристрасний вирій… Вторить гучним риком їй Грант. Ще два ривки – і все. Усе скінчилося. Він не відпускає і не виходить із неї. Жіноче лоно таке гаряче. Немає каяття. Є тільки ніжність, що виринає з глибини. Ніжно погладжує ниючий  животик, що все ще здригається у пристрасних  судомах, заспокоює груди, що тріпотять під  його рукою.

Ніжно цілує плече, спину, поперек і … гучний, різкий ляпанець по сідницях.

Немов крапку наприкінці поставив!

***

Мої  любі читачі!

Якщо  Вам цікава моя книга,  не забувайте підписуватись на сторінку автора. Попереду нас чекає  ще декілька пристрастних  історій.