read-books.club » Детектив/Трилер » Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА 📚 - Українською

Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

18
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Білявки все ще не помирають наодинці" автора КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА. Жанр книги: Детектив/Трилер. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 64 65 66 ... 98
Перейти на сторінку:
Розділ 12. Молодята

    Представник РАЦС видав їм свідоцтво про шлюб, вони обмінялися обручками та панотець оголосив їх чоловіком та дружиною. Здається, тітонька Квітка плакала. А інший свідок - пан Кестрел був у сонцезахисних окулярах.

    Представник РАЦС, якого пан Кестрел пообіцяв підвезти, зробив фото молодят та їхніх свідків. Павло попрощався із литовцем та тітонькою. Фані обняла тітоньку. А тоді поцілувала ошелешеного пана Кестрел у щоку та вручила йому букет з блідих рожевих троянд.

    - Я хочу, щоб ти теж знайшов своє щастя, - сказала наречена.

     Павло відчинив двері та допоміг своїй дружині всістися на передньому сидінні орендованого джипу.

     Їхати дорогами літнього Києва на південь, ще та насолода. Тож, Фані мовчала, розглядаючи свою обручку на правій руці. Дівчина була переконана, що до неї застосували чари. Вона поглянула на профіль свого тепер-вже-чоловіка та зітхнула. Він був – неперевершений, навіть зараз, коли залишив піджак та краватку на задньому сидінні.

     Коли вони виїхали на трасу Київ-Одеса, Фані не могла дивитися ні на що, окрім зосередженого профілю її чоловіка. Раптом Павло повернувся до неї та посміхнувся.

    - Бачу, - сказала дружина, - ти занадто задоволений собою.

    - Відчуваю, що скоро відбудеться наша перша сварка у статусі подружжя, - сказав Павло.

    - Сваритися я не хочу, не зараз. Але я хочу тобі нагадати, що не буду покірною дружиною. Будь готовий до того, що я стану тобі доволі норовливою дружиною.

     - Я в цьому і не сумнівався, - кивнув новозареєстрований чоловік. – Мабуть, це мені в тобі і подобається, що ти є ти. Думаю, я люблю всі твої недоліки.

   - Але у мене немає недоліків! – Обурилася дружина. – Хіба що, - розмірковувала Фані, - ти. Ти ж моя друга половинка, і ти такий собі видатний недолік.

    - Так, я погоджуюся, що у мене є недоліки, - посміхнувся Павло, - але це доводить, що ти мене кохаєш навіть таким. Навіть якби я не був мільярдером, ти би мене все одно кохала.

    - Стривай, - сказала законна дружина, припускаючи, що її прекрасний чоловік все ще плутається в українській.  – Ми від мільйонерів вже перейшли на новий рівень? На мільярдерів? Але вони всі трохи того. Втім, тепер я знаю твою найбільшу таємницю, - їй здалося, чи Павло справді смикнувся? – Ти – злий чаклун, який щоранку кидав у мою каву приворотне зілля, тож я не закохана у тебе, а лише під дією твоїх зловісних чарів. Але не забувай кидати те зілля мені у каву щоранку, бо я прийду до тями та залишу тебе.

    - По-перше, - заперечив коханий чоловік, - я не чаклун і геть не злий. По-друге, схоже, ти приворотне зілля також використовувала та підсипала у мій крем для гоління.

    - Це – неможливо. – Сказала любляча дружина. – Інакше я б сама у себе закохалася.

    - Ти про що?

    - Ну, - знітилася чарівна дружина, - я раз, чи декілька використовувала твій крем для гоління.

     - Отже,  виявляється, ти крала мій дорогоцінний крем для гоління, - пробурмотів Павло.

    - Але ж ти сам виголосив, що все твоє, тепер – моє, - зауважила Фані.

    - Але ж після вінчання, а не до, - наполягав серйозний чоловік.

    - А ти знаєш, - мовила підступна дружина, - що стаття 57 Сімейного кодексу України каже, що особистою приватною власністю, у нашому випадку  чоловіка, є  майно, набуте ним до шлюбу.

     - Ти читала Сімейний кодекс? – Здивувався Павло.

     - Не думай, що ти такий чарівний, що я з заплющеними очима стрибнула за тебе. А от після католицького одруження я маю половину того, що маєш ти, якщо я правильно розумію. Бо я ж – твоя друга половинка.

   - Отже, саме тому ти погодилася на вінчання? - Запитав Павло, перемикаючи передачу авто.

   - Здогадався, - розсміялася Фані. - Тепер твій ДЕУ наполовину – мій. Тож я кататимуся на ньому по непарних числах, а ти – по парних.

    - Краще, - зітхнув покірний чоловік, - ми купимо собі новий джип.

    - Китайський? – Зойкнула Фані.

    - Чому китайський? – Не зрозумів Павло.

    - Бо вони дешевші.

    - До речі, щодо китайських джипів, - сказав щасливий чоловік. – Один перед нами, сподіваюся я його об’їду і не отримаю кулю в потилицю.

 

    Вони зупинилися у тому ж кафе, в якому були, коли відвідували Умань. Павло пив свою каву, а Фані сиділа ліворуч від нього і загіпнотизовано дивилася на його лівицю, де безіменний палець прикрашала каблучка.

      Підійшла офіціантка та дала їм пакунок домашнього печива у формі сердець.

    - Ви  молодята? – Сказала вона. – Ми всім молодятам таке печиво даруємо. Я ще минулого разу помітила, що ви – закохані.

    Павло та Фані здивовано перезирнулися.

    - Щось я минулого разу не помітив, що ти у мене закохана.

    - Але це ти перший мене поцілував. Навіщо, якщо не був певний, чи ти мені подобаєшся?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 64 65 66 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"