read-books.club » Любовне фентезі » Мама для дракончика, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Мама для дракончика, Ліра Куміра"

146
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мама для дракончика" автора Ліра Куміра. Жанр книги: Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 64 65 66 ... 83
Перейти на сторінку:
Розділ 22. Питання без відповідей, або зрозумій все сам

Кіріан

У штабі творився справжній безлад: усі носилися туди-сюди, немов очманілі, і я ледве зміг спіймати одного зі знайомих хлопців, щоб уточнити в нього, де ж Ріан. Сам викликав мене в цю божевільню, а тепер ховається в одному з сотні кабінетів.

- Здається, у тридцять сьомій був, - відповів хлопчина, тікаючи в підвальну частину приміщення.

Здається... Ох уж мені ця "точність" квартальних масштабів. Ну гаразд, може, мені пощастить і не доведеться носитися за сполошеним другом по всій будівлі.

Фортуна цього разу виявилася на моєму боці, і я в першій же кімнаті відшукав другого радника, витягнувши того в коридор:

- Ну і що у вас за катастрофа сталася? - Взагалі-то мене відірвали від дуже важливої справи, і тепер я готовий був погризти всіх і кожного, хто перешкоджав нашому тихому сімейному щастю з моєю маленькою спокусницею.

- Я сам не можу зрозуміти! Прийшло дивне повідомлення від штабу Террії, після чого вони обірвали повністю всі види зв'язку, - почухав потилицю наш стратег, і я здивовано глянув на Аверіана:

- Ну ти як уперше заміжня, - от же понабирався земних слівець від дружини. - Викликай магів-портальників, бери групу захоплення і все перевірте там, невже мені тебе вчити треба? - Гаркнув на нього для остраху, збираючись повернутися до палацу. Ось роздобудуть відомості, тоді й поговоримо.

- Так у тому-то й річ! - Друг навіть не відреагував на моє не надто доречне зауваження, викладаючи мені проблему: - Ми не можемо телепортуватися на Землю. Зовсім.

- Тобто, як не можете? - Сторопів я на повну.

- А ось так. "Вікно" просто не відкривається, - справа погань. Що ж могло статися на планеті, і головне ХТО міг перекрити нам можливість потрапити на Террію? Відповідь напрошувалася тільки одна. Нефіліми. А якщо бути точнішим, то конкретний "вісник" - і це Бравос Дейсбі.

- Ти впевнений? Може портальник виявився слабкий або зона аномальна? - Я вже сам не дуже вірив у такі збіги, але запитати варто було.

- Перевіряли. І навіть з артефактом не виходить, - до біса ці загадки світового масштабу!

- Залишається один варіант, але я не можу просто так брати "дзеркало темряви", доведеться збирати раду, а це все час, - взагалі з артефактами древніх суцільна заморочка. Без Меліріана їх використовувати коли заманеться заборонено, все має вирішуватися голосуванням.

- Ось тому тут і такий аврал. Зараз хлопці збирають не тільки відомості з останніх зйомок супутників із Террії, а й намагаються дістати згоду в усіх членів ради, - охоче, проте Ріан підійшов до справи ґрунтовно, і я даремно на нього насідав, мій друг справлявся із завданням до останнього самотужки, і тільки потім він запросив мене на цю "сходку сильних світу цього".

І ви б бачили моє здивування, коли другому радникові це вдалося, вже за півгодини в нас на руках були дозволи від усіх герцогів і лордів, що само по собі здавалося неймовірним, невже й вони відчули, що щось у цьому світі коїться не те?

Ех, Ліре, оце ти влаштував собі позапланову відпустку, а мені тепер замість того, щоб налаштовувати своє особисте життя, доводиться мотатися світами і вирішувати проблеми міжгалактичного масштабу.
А вдома ж Ліна, Філіп і Соня...

- Кір, я готовий. З нами підуть хлопці з минулої операції, - я ствердно кивнув, активуючи один із найдавніших артефактів цього світу.

І перед нами тієї ж хвилини з'явилося рябе віконце міжсвітового порталу. Розкривалося воно неохоче, нібито йому щось заважало, не даючи магії працювати на повну потужність.

А варто було нам опинитися на Террії, як я зрозумів, що ж стало причиною такого дивного збою.

Ліна

До ранку я так і не змогла заснути, пролежавши на порожньому ліжку, а коли очікування стало неможливо терпіти, то кинулася в бік кабінету екс-імператора, сподіваючись відшукати чоловіка там. Але на жаль. У кімнаті було порожньо, та й звичного гомону в коридорах я не помітила, нібито всі в один час кудись поділися.

Дуже дивно.

Вирішивши не гаяти часу, я попрямувала до палати Меліріана, збираючись побути трохи в його компанії, заодно розповім про те, що в його істинної все добре, і ми дуже чекаємо, коли ж правитель повернеться до нас.

Дорогою до медблоку я проходила повз все ще прикутого Ірліана, пообіцявши дракону пізніше з'явитися разом з Міланією, і відповіддю мені було дуже важке зітхання. Бідний чоловік. Він ніби й розумів все, але обернутися в людську іпостась ніяк не міг...

Ось і допомога. Ніби як рішення знайдено, але воно поки що не працювало стовідсотково. Така ж історія і зі зціленням Ліра. Прямо якийсь недопомічник я, їй-богу!

З цими дивними думками я й опинилася біля ліжка сплячого імператора, з жалістю поглядаючи на виснажене обличчя чоловіка. Щось тримало його там, не відпускаючи назад. Знати б ще що.

Я довгий час сиділа біля чоловіка, розмовляючи з ним про всілякі дрібниці, пов'язані з його ненародженою істинною парою, повідала про те, як мені уві сні спало на думку ім'я для маленької, а після цього пообіцяла прийти наступного разу з Міланією, яка дуже сумувала за своїм татом.

Після цієї тиради я все ж повернулася в нашу кімнату, де на мене вже чекав Філіп, який прокинувся:

- Татка немає, - видав малюк, озираючись на всі боки.

- Йому довелося терміново бігти на роботу, але він обов'язково скоро до нас повернеться, - сказала синові, щиро вірячи та сподіваючись, що щоб там не трапилося, Кір однаково швидко впорається з проблемою. - Тож давай поки що поїмо, - хотіла підхопити дитинча на руки, але воно відкинуло мою допомогу, самостійно сповзаючи зі свого ліжечка.

Зовсім уже дорослий.

А після сніданку ми вже звично вирушили в дитячу, де нас зустрічала стурбована Елеонора. Вона залишила малечу на свою помічницю, а сама вийшла разом зі мною в коридор:

- Ліно, щось відбувається, я відчуваю. Мар мені нічого не розповів, але його терміново викликали в штаб пізно вночі, і він ще не повертався, - я знизала плечима, сама була в повній розгубленості:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 64 65 66 ... 83
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мама для дракончика, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мама для дракончика, Ліра Куміра"