Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

— шляхом повернення готівкою за чеком у випадку відсутності у платника податків банківського рахунка.

Серед умов визначено і термін подання заяви відповідно до загальної позовної давності — 3 роки (у Податковому кодексі України визначено як 1 095 днів). Тобто заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань може бути розглянута контролюючим органом, якщо термін виникнення такої суми не перевищив 1 095 днів.

Для розгляду заяви, проведення перевірки положень, викладених у заяві щодо помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, контролюючому органу дається п’ятнадцять робочих днів (не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви), протягом яких контролюючий орган зобов’язаний підготувати висновок та передати його на виконання до відповідного органу Державного казначейства. Відповідним органом Державного казначейства на підставі отриманих висновків протягом п’яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань готівкою фізичним особам, що не мають рахунків у банківських установах, здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах банків, уповноважених, згідно з укладеними договорами, здійснювати виплату готівки на підставі чека, виписаного на ім’я фізичної особи; з рахунків установ банків, уповноважених, згідно з укладеними договорами, здійснювати виплату готівки за реєстром одержувачів коштів, підготовленим органом державної податкової служби України, в якому зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові одержувача, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія і номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), сума, що підлягає поверненню або поштовим переказом на адресу, визначену у заяві платника або у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), через підприємства поштового зв’язку за Реєстром, підготовленим органом державної податкової служби України.

За порушення строків передачі висновків про повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов’язань для виконання Державним казначейством України несуть відповідальність контролюючі органи, які повинні були вчасно підготувати та направити такі висновки.

44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.2. Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податку, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Платники податку на прибуток підприємств, прибуток яких оподатковується за ставкою нуль відсотків і які відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, та платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України;

(Із змінами внесеними Законом України від 04.11.2011 р., № 4014-VІ, що набирає чинності з 01.01.2012р.)

Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

44.3. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті

44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник