Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

Деміон

На бал вони прибули не в числі перших. Христина довго робила зачіску, потім, намагалася щось взяти таємно від Деміона, і під різними приводами натякала йому, щоб покинув спальню. Довелося підкоритися, він згадав, як Лія колись одягала під одяг білизну, може, Христині теж потрібно було надіти пристосування з чашечками.   

Наряд сидів на дівчині ідеально, він підкреслював її тонку талію, відкривав стрункі ноги. А, коли дівчина йшла, тканина обтягувала красиву попу, що змушувало Деміона нервувати. Все-таки варто було наполягти на скромнішому вбранні .  

Основні дійства проводилося у величезному імператорському залі. Все було прикрашено для майбутнього заходу в стилі драконів. Стіни оформлені в кольорах властивих кольорам ящерів (жовтий, червоний, синій, золотий, білий, чорний і зелений), як символ могутності.  

Велика стіна готувалася для показу вистави. Чоловік озирнувся в пошуках знайомих. З усіх гостей він відразу ж пізнав брата і принца. Рейгалем ні на крок не відходив від Лії, яка, до речі, була одягнена в більш відверте плаття, ніж Христина. Невістці абсолютно не заважала присутність Рея, для спілкування з іншими жінками. Хоч брат і був у масці, але Деміон прекрасно бачив перекошене обличчя чоловіка, якому не дуже приємно було слухати їхні бесіди. 

Принца Форнітеля Дем побачив у колі дам. Вони сміялися над жартами чоловіка  і кидали в його бік багатообіцяючі погляди. Ох вже ці варунки. А принц міряв дам оцінюючим поглядом, в його плани явно не входило піти в цей вечір одному. 

Більше під масками йому нікого не вдалося пізнатися. Та й Деміон був упевнений, що половина гостей скористалися ілюзією для зміни зовнішності. Все-таки бал- маскарад!

Пікантність невпізнання ніхто не відміняв.