Читати книгу - "Невдячна іграшка"

– Ну, давай, проведи, якщо не маєш чим зайнятися, – упс, само собою якось вирвалося, та що вже тепер. Лепетуха, та й годі. Стас промовчав, тільки з-під лоба зиркнув. Говорила мені колись бабуся: «Валю, спочатку думай, потім кажи, бо слово не горобець, вилетить – не впіймаєш». Вирішую, що цей прокол останній. Буду тепер себе ретельніше контролювати.  Просто злить мене, аж вибішує моментами його поведінка. Турботливий татко. Та я вже не така маленька. Мужика я в тобі бачу, не татка, Стасе! Блін, от зараза! І про що я тільки думаю? 

Доходимо до дверей моєї спальні. Маєвський зупиняється, я хапаюсь за клямку, кидаючи коротке: 

– Добраніч! – з наміром злиняти.

– Валю! – бере мене за руку мій мучитель. 

– Що, Станіславе Максимовичу? – розвертаюсь обличчям до нього.

– Прихопи завтра змінні речі в той комплекс. Ну там купальник, якісь шорти чи сарафан, одним словом ти зрозуміла, – Маєвський зазирає мені у вічі. А погляд такий, такий ніжний, турботливий, чи що? –  Перелік розваг я тобі озвучив.

– Добре, Стасе, я зрозуміла, не маленька, – кажу сердито. – Це все, що ти хотів?

– Так, наче… Ах, мало не забув. Виїзд о 10:00, сніданок за мною. До речі,  а що тобі приготувати на сніданок,  Валю?

– Чесно, навіть не знаю. Що приготуєш, те й буде. Це не так вже й важливо… Не переймайся! – подорожую його обличчям. Який він класний: ті карі очі – такі глибокі, ті чіткі губи – такі манливі, ті круті плечі – невиносимо…, а його запах – щось особливе, а його голос – то моя згуба. Боже ж ти мій, як він мене бентежить… 

– Тоді добраніч, – Стас пригортає мене до себе, в черговий раз цілує в скроню поцілунком турботливого татка, гладить волосся та відпускає. Але я все-таки встигаю чмокнути його у щоку, й колю губи, він бородатий. Але мені від того поцілунку так лоскітливо та так приємно. 

– Дякую, і тобі гарно виспатись, – а подумки:«мій турботливий татку». Маєвський швидко віддаляється від мене та поспіхом зникає за дверима своєї спальні. З полегшенням видихаю, усвідомлюючи, що попереду на мене чекає безсонна ніч наодинці з собою у роздумах, мріях, фантазіях...