read-books.club » Еротика » Провальні канікули, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Провальні канікули, Елла Савицька"

68
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Провальні канікули" автора Елла Савицька. Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Провальні канікули, Елла Савицька» була написана автором - Елла Савицька, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Еротика / Романтична еротика".
Поділитися книгою "Провальні канікули, Елла Савицька" в соціальних мережах: 
- Будеш відпрацьовувати, красуне!
- Що? - я в шоці витріщилася на власника ресторану, - Я ж не винна, що мене обікрали!
- Я теж не винен, а збитки понесу. У нас тут не місто, у селі кожна копійка дорога. Тож завтра рівно о восьмій я тебе чекаю на зміну. Спробуєш втекти - пошкодуєш! Чи може, все ж знайдеш чим розплатитися?
- Ні, - з обличчя зійшла вся фарба.
- Ось і чудово!
Пообідала, називається!

Вам коли-небудь доводилося провалити свої довгоочікувані канікули за всіма параметрами? Замість відпочинку на Карибських островах впахувати за трьох? Зустріти не принца на білому коні, а нахабного самозакоханого пуерториканця, який, здається, ненавидить вас із першої хвилини знайомства? Ні? Тоді вам пощастило! А от Емілії не дуже...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 96
Перейти на сторінку:
1

- Добре, тату, звісно! Щодня! - я вже вчетверте чи вп'яте квапливо обіцяла дзвонити батькам, коли мене знову обхопили сильні татові руки, і міцно стиснули в обіймах.

Не можна сказати, що мій батько був сентиментальним, але все ж таки він уперше відправляв доньку в подорож самостійно, тож і поводився так незвично.

- Переліт триватиме лише півгодини, після приземлення одразу й подзвониш! Зрозуміла? - знехотя відірвавши мене від себе, тато погрозив пальцем, наче маленькій дитині.

Хоча, я, напевно, буду так само переживати, коли через років ...надцять моє чадо буде рватися на волю. Я підбадьорливо посміхнулася батькам, і, міцно стиснувши долоні мами й тата у своїх, ще раз заприсягнулася віддзвонитися.

- Сподіваюся, тебе там посадять, сестричко! - подав голос Сергійко, мій малий шкідливий брат, який чомусь ненавидів мене всіма фібрами душі, і за кожної зручної нагоди нагадував про це.

Тато тут же вліпив йому заслужений запотиличник, а я показала язика.

- Тоді, коли мене випустять, я насамперед примчуся до тебе, вся в наколках, загартована пуерториканською в'язницею, і помщуся за всі пакості, які ти мені робив, засранцю!

Фиркнувши, той уткнувся у свій телефон і демонстративно розвернувся до мене спиною. Уууууу, як же він мене бісить!

Останній раз поцілувавши маму в мокру від сліз щоку, махнула їм рукою і швидким кроком вирушила на посадку. Не те, щоб мама хвилювалася за мене, ні, думаю, це були сльози гордості! Вона останнім часом все частіше повторювала, яка я вже доросла і самостійна! Що, чесно кажучи, мені дико лестило. Я обожнюю свою маму! Вона є для мене прикладом у всьому, починаючи з моди і закінчуючи вмінням триматися в суспільстві! Легка у спілкуванні, весела, вона швидко знаходить спільну мову з людьми, і з першої секунди викликає прихильність до себе! Не дарма тато її обожнює, і так до біса приємно ловити його захоплені погляди, присвячені їй, навіть коли вона цього не бачить. Зате бачу я, і не втомлююся дякувати Богові за таких батьків! Вони роблять усе для нашого з Сергійком блага. І якщо він поки що цього не розуміє через свою тринадцятирічну тупість і загальмованість, то я знаю точно, що коли б нам із ним що-небудь не знадобилося, у які б неприємності ми не вляпалися, батьки будуть поруч! І нехай потім надеруть вуха і розкажуть куди бігти, але спочатку витягнуть, перевірять, чи цілі кістки, і чи на місці мізки.

Обернулася наостанок, щоб побачити, як вони розчулено проводжають мене поглядом, а Сергійко, зараза, навіть обернутися не зволив. Мама послала мені повітряний поцілунок, а тато підніс долоню до вуха і склав пальці у формі слухавки, нагадуючи, що я маю йому зателефонувати, змусивши мене посміхнутися.

Благо від Домініки до Сан-Хуана летіти швидко, тож уже зовсім скоро я опинюся в місті, яке мріяла відвідати вже кілька років!

Ми з легкістю могли зробити це разом з батьками просто зараз після спільного відпочинку в Домініці, але не дарма ж я збирала останні три роки на цю поїздку. Канікули в Сан-Хуані - моя перевірка, так би мовити, перед вступом до одного з Αмериканських вишів. Тато наполягає, щоб наступного року, після закінчення школи, я вступала до національного, але мама сказала, що якщо ця поїздка пройде без пригод, і я сама впораюся в чужій країні, то вона не буде проти навчання в Йелі. Йель - ще одна моя кришталева мрія!

Точніше, вона-то основна, і не може зрівнятися за значущістю з візитом у Сан-Хуан, але все ж від другої прямо пропорційно залежить перша! Тож наразі для мене важливо нікуди не вляпатися, і за місяць повернутися додому в цілості й неушкодженості!

Будучи впевненою в тому, що так все і буде, я вставила у вуха навушники, і рівно на півгодини випала з реальності, слухаючи улюблені треки, поки літак скорочував відстань до Пуерто-Ріко. Щойно відшукала свій багаж і вийшла з будівлі аеропорту, вирішила набрати батька, тим самим показуючи, що я виконую обіцянки, тату!

- Усе гаразд, донечко? - батько явно чекав, коли я зателефоную, бо відповів одразу після першого гудка.

- Так, чудово! Зараз візьму таксі і поїду в центр.

- А чому не автобусом? Ти ж у мене самостійна, і автобусом доберешся, - чую, як він там саркастично посміхається.

- Ні, дякую! Я краще самостійно візьму таксі.

- Ну давай, давай! Тебе Ельвіра зустріне?

- Так, вона дала мені адресу, куди потрібно під'їхати, і сказала, що чекатиме на місці об одинадцятій.

- Добре, подзвониш, коли доїдеш!

- Тааату! Давай хоча б увечері, ну що я як мала дитина буду тобі щопівгодини дзвонити?

- Ема! Через півгодини! І ні хвилиною більше! Так вже й бути, завтра дозволю тобі дзвонити через кожну годину! - довелося погодитися, щоб батько не взяв квиток на наступний рейс до Сан-Хуана і не провів мене особисто до Ельвіри. Він може, не сумнівайтеся!

Махнувши рукою, я зупинила біле таксі, водій якого люб'язно допоміг завантажити мою валізу до багажника, і сіла в затишне крісло. На вулиці стояла жахлива спека, а тут усередині кондиціонер створив набагато прохолоднішу атмосферу, і я вже зараз знала, що за півгодини вибиратися зовсім не захочу. Карибські острови завжди славилися шалено спекотним кліматом, а мені хотілося хоча б крапельку дощику.

- Dirección? ("Напрямок" - переклад з ісп.) - приємної зовнішності водій привітно посміхнувся в дзеркалі.

- Oh, si, - і, щоб не ганьбитися зі своєю жахливою вимовою іспанської, я простягнула йому аркуш, на якому була написана адреса. Водій пробігся по ньому поглядом, і карі очі здивовано відчинилися.

- Estas segura? ("Це точно?" - переклад з ісп.) - його вказівний палець ткнув в адресу. Οн запитує, чи впевнена я? Так, а чому ні? Дивний якийсь! Там усе має бути правильно, я двічі звірялася з Ельвірою.

- Si! Si! - я впевнено хитнула головою! І щоб він більше не ставив запитань, одразу дізналася вартість проїзду. Щоправда, вже англійською. Цю мову я все ж знала в ідеалі. Мама, американка за походженням, розмовляла зі мною нею від народження.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Провальні канікули, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Провальні канікули, Елла Савицька"