Читати книгу - "Пазл"

Раптом Ілан підскочив. З коридору почувся металевий брязкіт.

Наче хтось зачинив двері.

Він поспішив до дверей і подивився праворуч. Його серце шалено калатало, молодий чоловік відчував кожен його важкий удар.

— Є тут хтось?

Він швидко покрокував назад, дійшов до других ґрат, тих, що поруч із вивіскою «Морг», і став вдивлятися так далеко, як тільки міг, у довгий вигнутий тунель. Він нерухомо стояв там не менше хвилини і переконував себе, що шум, мабуть, лунав згори, посилений специфічною акустикою замкненого простору підземелля.

Він зібрав усю свою сміливість і продовжив пошуки. Він проминув кабінет розтинів, пройшов ще метрів двадцять і через два повороти нарешті дійшов до свого пункту призначення.

В одному з кутків він побачив каталку… Стіна металевих холодильних камер, заввишки така сама, як завширшки… Напевно, всі морги схожі, але все одно було дивно бачити таке місце уві сні й опинитись там наступного ж дня.

Він помітив камеру, тоді спробував заспокоїтись і зосередитись. Його наступне завдання було заховане десь у цьому моторошному місці. Він знайде його і забереться звідси якомога швидше.

Неймовірно, але це місце досі було просякнуте запахом смерті. Ілан відчував його, але не міг визначити точне джерело. Праворуч валялась купа сірих капців і стояли великі кошики для білизни на коліщатках. Він перевернув їх і з від­разою став порпатись у старому вбогому одязі. В одязі, в якому люди віддали Богові душу. В одязі мерців, що дивним чином був схожий на його власний.

Порпаючись у цих речах, він ледь не вирвав. Але нічого особливого не знайшов.

Йому доведеться повідчиняти усі камери для трупів, одну за одною. Ілан швидко порахував: дванадцять дверцят по горизонталі на вісім рядів по вертикалі. Тобто дев’яносто шість камер. До верхніх він не діставав, але в крайньому разі стане ногами на каталку.

Ілан почав знизу зліва. Він зробив вдих, відкрив перші дверцята і потягнув на себе поличку на коліщатках. Здалося, наче з цієї моторошної пащі вирвався слабкий подих. Гравець скривився, зачинив і продовжив операцію із сусідніми дверцятами.

В одній з камер у другому ряду він знайшов лебедя і поклав його до кишені. Далі, а саме у двадцять другій камері — білий пластиковий пакет і коричневий конверт. Задоволений, він почав відкривати пакет. Його шлунок звело судомою.

У пакеті лежали оранжевий комбінезон і полотняний мішок.

Одяг убивці з викруткою.

Позаду нього знову почувся шум. Ілан повернувся і прислухався, завмерши.

Він затамував дихання. Панувала цілковита тиша.

Найважче йому було впоратись із тремтінням рук. Його охопив гнітючий страх. Важко дихаючи, він розкрив конверт. Усередині був лист, новий ключ і шприц, повний прозорої рідини.

Дорогий учаснику!

Ви на правильному шляху, і я припускаю, що Ваша колекція лебедів збільшується щогодини. Знайте: їх тут ще багато — навколо Вас, і вони чекають, коли їх знайдуть.

Часто лікарі бувають надто самовпевнені, вони схильні забувати основні правила безпеки. Ви — розумний пацієнт, що приспав пильність персоналу і зміг поцупити шприц, наповнений сильним снодійним. Один невеликий укол допоможе зробити так, що хтось із Ваших суперників на цілий день випаде зі змагання.

А тепер, підозрюю, Ви б хотіли дізнатися, хто з інших учасників найбільше познущався з Вас, чи не так? Ключ, який Ви тримаєте в руках, відмикає кімнату, у якій Ви знайшли продовольство і перше завдання. Таким чином, у Вас є привілей зайти туди, відкрити конверти та дізнатися перше завдання кожного гравця.

Костюм у пакеті, що був разом із цим конвертом, дозволить Вам діяти, не будучи впізнаним. Тепер Ви стали привидом цієї лікарні. Небезпечним привидом, озброєним потужним снодійним…

Ваше наступне завдання чекає на Вас у Вашій власній скриньці під номером 8.

Нехай щастить.

Віржіль Гадес

Іланові знадобився час, щоб усвідомити прочитане, тому що воно його приголомшило. Знову йдеться про те, щоб порушити тілесну цілісність іншого учасника. Вколоти йому речовину, про яку йому нічого невідомо.

Про це не може бути й мови.

Ілан покрутив у руках полотняний мішок і оранжевий комбінезон. Він чітко пригадав того чоловіка у сяйві фар, серед заметілі, затиснутого між двома копами. Чи означає ця знахідка, що вбивця з викруткою — теж частина гри, а він лише маріонетка? Чи навпаки, Гадес скористався цією випадковою зустріччю, щоб змінити гру? Адже Ілан добре пам’ятав його «привітальну промову»: «Невеликий інцидент, що стався сьогодні в дорозі, підкинув мені декілька додаткових, надзвичайно захопливих ідей, які я спробую втілити протягом ночі».

Але як Гадес міг дістати цей оранжевий комбінезон за такий короткий час? У нього є зв’язки у ВВХ? Урешті-решт Ілан схилився до версії інсценування: ніяких копів там не було, вбивця був одним із цих бісових акторів, а Мокі і Лепренс — спільники «Параної».

Це гра і ще раз гра…

Із цікавості він одягнув мішок на голову. Він міг бачити світло, форми, але чітко не бачив нічого. Було важко дихати, і він одразу відчув себе недобре. Хто намагається змусити його одягти це жахіття? Знявши мішок, він зробив глибокий вдих. Трупний запах здався йому ще сильнішим, ніж коли він прийшов.

По хребту ковзнув протяг.

Ілан різко обернувся, переконаний, що за ним хтось спостерігає. Але нікого не було. Він подивився на камеру і врешті-решт поклав ключ і шприц до кишені. Він не збирається застосовувати шприц, але хай і ніхто інший не скористається ним замість нього.

Він продовжив оглядати решту камер. Можливо, там є ще лебеді?

Він ледь не впав на спину, коли відчинив п’яті дверцята, розташовані на рівні його грудей.

Перед ним опинилися дві сірі підошви. Усю кімнату заповнив запах гниття.

Ілан підніс руку до рота, ранкова кава підступала до горла. Він затримав подих і повністю витягнув шухляду, взявшись за неї обома руками.

Під скрегіт підшипників з’явилась безформна туша. Шухляда застопорилась у кінцевій точці, від чого злегка затремтіли складки жиру на цьому тілі, на якому єдиним одягом були сині трекінгові черевики 46-го розміру.

Це був труп Мокі.

У Ілана вмить виступили сльози на очах. Чорний лебідь лежав на старому пом’ятому аркуші поверх торса, всіяного ранами, з яких витекла темно-червона, майже чорна кров. Дреди були дбайливо складені, нагадуючи страхітливого восьминога.

Жодного сумніву: Гаелю Мокі нанесли багато ударів у шию, тулуб та руки холодною зброєю з дуже тонким кінцем.

Викрутка… Ілан був у цьому впевнений.

І цього разу це була точно не симуляція: груди Мокі не рухались, а на широко розплющених очах була тонка білувата плівка. Ці очі бачили смерть в лице.

Тепер у Ілана не залишилось жодного сумніву: Рей Лепренс теж загинув за жахливих обставин.

У цих стінах блукало чудовисько, і молодий чоловік знав, хто це. Чоловік з викруткою, Люка Шардон, уб’є їх усіх, ­одного за одним. Як зробив це з вісьмома іншими гравцями