Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

56 Глава

Арнольд
Як же мені не хотілося залишати Зою одну в холодному ліжку. Але треба було все ж таки зустрінеться з Марго, щоб завершити угоду.
Зоя не хотіла відпускати, але зізнатися у цьому не може. Що ж, я все одно повернуся до неї цієї ночі.
Вже вказав адміну і замовив Зої сніданок. Вона все одно не замовить сама, надто добре її вивчив. Залишив їй кредитку і навряд чи вона захоче їй скористатися, хоч їй дуже потрібні гроші. Тільки для чого? Поки що це таємниця вкрита мороком.
Вийшов із готелю і тут же у кишені завібрував телефон. Джерт. Все не вгамується ніяк.

- Доброго ранку.

- Чи добрий?! Арнольде, ти зовсім очманів?

- Не зрозумів?? Що це за наїзди?

- Наїзди? Ти зараз серйозно? Ти вбив Марго, ідіоте! Я не знаю, що ти підсипав їй у келих, але вона мертва! Арні! Вона мертва!

- Що? Я не розумію!

- Марго нічого не підпише, вона мертва! Ти отруїв її! І тобі треба зникнути!

- Я не робив цього! Коли я йшов, вона спала. Це було лише снодійне і нічого не загрожувало її життю! Звідки ти взагалі все це знаєш?

- Якщо не ти, то значить хтось дуже хотів тебе підставити і мабуть вийшло. Усі підозри на тебе. Записи з відеокамери, відбитки ... Ти влип.

- Звідки ти це все знаєш?

- Звідки я знаю? Та мені зателефонувала покоївка сьогодні вранці з Марго і повідомила цю новину. Вона набирала всі її контакти, і лише я відповів. Так, Марго була справжньою сукою та її мало хто любив. Я одразу пішов у відділ безпеки готелю, щоб подивитися запис, подивився, але не встиг вилучити, бо вже поліція приїхала. І зараз триває допит усіх працівників готелю. Мене також допитували.Але в мене стовідсоткове алібі. Я був на яхті. Я по-дружньому тобі раджу - бери свою Зою і валіть з міста. Інакше тебе посадять надовго. І ще Зоя твоя, як співучасниця піде.
Це якась маячня.

- Не варто тобі взагалі нічого вчора робити. Підписав би з нею контракт і все було б добре.

- Вона хотіла більшого!

- Ти не пай хлопчик! Зробив би їй добре, трахнув би кілька разів. Так ні, у тебе любов до Зої. Ось до чого вона призвела. Втім, я попередив. Поки що поліція тут - біжи. Я зможу затримати ще їх максимум на хвилин сорок, - сказав наостанок і відключив телефон.
Якщо це жарт, то невдалий. Все ж я повертаюся назад у готель, у номер, відразу ж збираю речі і буджу Зою, принагідно розповідаючи в яку дупу влип і навіть не маючи жодного уявлення про те, хто мене підставив. В Амстердамі я вже точно ще не встиг обзавестися ворогами.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно