Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Прокидайся, Соня, - Арнольд шепоче на вушко.
- Я заснула? - здогадуюсь, остаточно розплющивши очі.
- Так, вирубало тебе миттєво. Хоча ти мала намір прийняти душ.
– Скільки я проспала? - цікавлюся, але не повертаюсь до нього обличчям. Не можна.
- Годину, може трохи більше. Тобі було добре? - проходиться пальцями зверху вниз по моїй правій руці, коли пірнає під ковдру.
- Не треба, - благаю його, тому що я справді втомилася від сексу. Не думала, що це може бути настільки виснажливим заняттям.
- Не бійся, я не буду тебе трахати. Я просто хочу зрозуміти, тобі було добре чи я вкотре зробив щось не так? Сподобався експеримент із зав'язаними очима?
Точно, я була із зав'язаними очима, ось чому так гостро все відчувала і продовжую це робити.
– Це було незвично.
- Тобі взагалі все незвично, Зоя. Ти така ще недосвідчена і це мене шалено радує. Я обов'язково покажу тобі всі приємні боки. Але зараз мені справді час вставати, а ти можеш валятися в ліжечку хоч цілий день,- ніжно цілує в щічку, коли піднімається з ліжка.
- Сьогодні угода все ж таки відбудеться? - питаю прямо, хоч і не маю ніякого права його ревнувати, але думка того, що цей чоловік буде сьогодні з іншою мені неприємні.
- Відбудеться, Зоя, - відповідає потягуючись і демонструючи мені себе у всій красі.
Я ховаюся під ковдру, не хочу щоб він бачив, як злюся. Але від нього нічого не приховати.
- Мені подобається твої ревнощі, дитинко.
- Я не ревную, - бурчу у відповідь.
– Я бачу, Зоя. Ти так і не відповіла на моє запитання: "Тобі було добре?"
- І не відповім.
Знаю, що посміхнувся, та не бачу. Лише чую кроки, що віддаляються, а потім як у душі починає литися вода.
Я так само лежу накрита з головою ковдрою.
Арнольд уже вийшов з душу, напевно, встиг переодягнутися, а я так само вдаю, що сплю.
- Тобі сніданок замовити чи сама? - Запитує, але я не відповідаю.
- Зой.
Я сплю, я заснула! Все! Нехай уже звалить і дасть мені спокій. Мені треба багато чого обміркувати. Особливо те, що сталося між нами. А взагалі я не хочу, щоб йшов! Дурна! Ідіотка! Не можна так! Не можна!
- Зоя, - вже строгіше кличе і тягне на себе ковдру, намагаючись мене дістати з кокона, в який я сховалася.
- Що з тобою?
- Нічого. Все добре.
- Ти впевнена?
- Так. Іди.
- Я повернуся і ми обов'язково повторимо, - нахабно заявляє, чим мене бісить! Який самовпевнений! Одягнений з голочки - костюм, годинник, волосся покладено. Звісно, як такого не захотіти! Боже, куди взагалі звернули мої думки!
- Не повторимо, Арнольд. Ні. Віддай ковдру! - Вимагаю, і вириваю все ж таки з його рук.
- Повторимо, і ти це знаєш, - проводить долонею по моїй щоці.
– Ні.
- Послухай дівчину і зроби все навпаки, так? - кладе великий палець на мої губи, трохи відтягуючи нижню.
- Ні, це ні!
Відповіді не було, лише поцілунок, що зносить всі перепони.
- Я не помилився в тобі, Зоя, - каже, коли відривається від моїх губ, які ще горять.
- Я ніколи не перейду на твій темний бік. Я не стану твоєю іграшкою.
- Ти просто станеш моєю, - відповідає, піднімається і виходить за двері. Навіть не попрощавшись.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ескорт за примусом, Ольга Лавін», після закриття браузера.
