Читати книгу - "Мама для дракончика, Ліра Куміра"

Вони дізналися.

Кіріан

Знайти слід карети імператриці не склало труднощів, і ось ми вже мчимо пустими вулицями передмістя, прямуючи до її заміського будинку. Чи то Кармелія зовсім не подбала про конспірацію, чи то не очікувала, що ми так швидко розгадаємо її план, але все ж колишня дружина мого друга прокололася в прикритті й залишила за собою жирний натяк на те, де їх шукати.

- Ми вже близько. Може викликати підмогу? - Ріан теж здогадувався про кінцевий пункт нашого переслідування і зробив припущення.

- Так, давай під'їдемо ближче, і я поки що вирушу на розвідку, а ти тим часом надішлеш координати стражникам, невідомо, з якою метою Кара викрала Ліну і де саме її утримує, - з кожною хвилиною я нервував дедалі більше і банально не міг сидіти й чекати на підмогу.

Тому варто було кареті зупинитися, як я одразу ж зірвався з місця, зникаючи в недоглянутій частині саду, що розрісся навколо особняка колишньої імператриці. І що ближче я ставав до будівлі, яка виднілася попереду, то виразніше відчував присутність моєї маленької неподалік, а коли я побачив дівчину, то так і обімлів, дивлячись на широченну нитку, що тягнулася прямо від неї до мене.

- "Що за...?", - додумати й зрадіти не встиг, відмічаючи небезпечних переслідувачів за спиною в моєї невгамовної іншосвітянки.

- Догори б вас побрав! - Розгледів обличчя тих, хто біг за втікачкою, і кинувся назустріч коханій, розуміючи, що не встигаю, адже вони вже практично наздогнали Ліну, взявши в півкільце.