Читати книгу - "Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова"

Я відкинула голову на його плече, насолоджуючись близькістю.

- Відчуваєш себе брудною, крихітко Мел? - запитав Рон спокусливим голосом, після чого його рука, спершу стиснувши мої груди, опустилася нижче до місця, яке гуділо від нашої вчорашньої гімнастики.

Коли за півгодини ми були разом у душі, Рон намилював мене своїм гелем із терпким запахом, я стояла, притулившись спиною до прохолодної стіни, ледве втримуючи себе на тремтячих ногах, і дивилася на те, як дбайливо він промиває кожен дюйм мого тіла.

- Ти голодна? - запитав він, дивлячись на мене знизу вгору. Рон стояв на одному коліні, промиваючи пальчики на моїх ногах. Я кивнула. - Ми сьогодні не вийдемо з дому, тож подумай, чого б тобі хотілося, і я приготую.

Я розпливалася по плитці душової, і стікала в злив, пінячись перед самим зникненням. Мене так зворушував турботливий Рон, що я не змогла втриматися від лагідної посмішки. Коли зовні й внутрішньо суворий чоловік проявляє такі, здавалося б, незначні знаки уваги, це не може залишити байдужою жодну дівчину, в якої серце відкрите.

Увесь день Рон не випускав мене зі своїх рук. Ми разом готували, їли, лежали на дивані, скрутившись одним великим клубком і загорнувшись у плед. Ми переглянули купу паскудних шоу, з'їли відро попкорну, незліченну кількість разів зайнялися сексом, навіть подрімали перед телевізором, але так і не прояснили ситуацію до кінця. Я не знала, чого очікувати від нашого возз'єднання. І чи надовго воно було? Кожна моя спроба поговорити була зустрінута коротким від Рона:

- Завтра.

Мені хотілося, щоб він присягнувся у вічному коханні, пообіцяв бути поруч у горі й радості, збудувати для мене дім із білим парканчиком і зробив мені діток, яких я любитиму не менше, ніж їхнього батька. Але нічого з цього не було вимовлено, і, крім фізичного комфорту, Рон більше нічого мені не дав того дня. Серце розривалося від невизначеності та болю. Від думок про те, що це був короткочасний сплеск ласки з його боку, і на більше мені краще не розраховувати.

Ми знову лягли спати, обіймаючись. Я ледве заснула через думки, що роїлися в моїй голові, і роздираючі емоції. Як усе буде завтра? Чим закінчиться наша тимчасова любовна ізоляція? Як цього разу він виставить мене за двері? Усю ніч я переверталася, сни були сумбурними і неприємними, з відчуттям, немов моє горло стискає чиясь холодна рука, що не дає повноцінно зітхнути.