Читати книгу - "Стань моїм першим, Адалін Черно"

— Жодної. Кіро…

Багров гучно вбирає повітря. Сідає на ліжку й повертається до мене.

— Стосунки з тобою — виняток з усіх правил, — серйозно каже він. — До тебе в мене були… інші жінки.

— Це які? — питаю з цікавістю.

— Упевнена, що воно тобі потрібне?

— Так, — відповідаю, не замислюючись.

Я маю знати. Розуміти. Я хочу відповідати. Хоч трохи, якщо не вдасться повністю.

— Дорослі, самодостатні, спокійні та непроблемні.

— Я проблемна?

— Ні. Кіро… не приймай на свій рахунок. Ми з тобою надто різні. Ти ж раніше не зустрічалася зі старшими чоловіками?

Я взагалі ні з ким практично не зустрічалася, але вголос я цього, певна річ, не скажу.

— У тебе було багато жінок?

— Кіро…

Ми заходимо на територію, цілком заборонену для відвідування на цьому етапі стосунків.

— Просто скажи. Десять? Двадцять?

— Не так багато.

Я розумію, що він бреше. Усі ті фотографії в мережі — пряме підтвердження цього. Я шукала інформацію про нього, дізнавалася, читала. Я бачила, як дівчата на нього дивляться. Сумніваюсь, що такі спокусливі та досвідчені жінки змогли б відпустити його просто так, якщо навіть я… я змогла його захопити.

— Ну ти чого? — Кирило обхоплює моє підборіддя. Вдивляється в моє похмуре обличчя пильно. — Якщо не хочеш — не проблема. Я буду приїжджати.

— Так сильно у мені зацікавлений?

— Ти навіть не уявляєш, наскільки.

Як же хочеться йому вірити! Як сильно хочеться…