Читати книгу - "Гарантія на кохання, Tama Lisn"

- Сашко, послухай мене. - Тим часом почала вона серйозно і подивилась на мене впритул. - Я хочу скоріше з усім цим розібратися і коли все закінчиться, хочу отримати розлучення. Можеш бути впевнений твоєму бізнесу це ніяк не нашкодить. Ваш з татом договір залишиться в силі за будь-якого розкладу. Я про це подбаю.

Її слова доводять мене до сказу. Яке ще розлучення? Вона ще щось говорить, але мій мозок уже не сприймає інформації. Злість накрила остаточно і я більше не контролюю себе. Вхопив її за підборіддя та притис своїм тілом до шафи.

- Послухай тепер ти мене. Ти ніколи, чуєш, ніколи не отримаєш розлучення. Ясно тобі? Це квиток в один кінець і раджу тобі швидше звикати. Я можу розчавити тебе одним клацанням пальців. Ось так – розтерти на порошок. - Продемонстрував їй руку, стиснуту в кулак. - Ти моя, чуєш, моя і я можу зробити з тобою все, що захочу.

- Я ніколи не буду твоєю. Забери свої руки від мене, тварино. - Викрикнула мені прямо в рот.

Її пухкі губи так і манять. Не втримався й поцілував її грубо та наполегливо, вона стиснула губи й не відповіла на поцілунок, а коли я відірвався від неї, сплюнула на підлогу і спробувала витерти рот рукою.

- Ти огидний.

О, ні, краще б ти цього не говорила. Кинув її щосили на ліжко. Вона лише ухнула від несподіванки. Навалився на неї зверху всією своєю вагою. Вона почала відбиватись з усіх сил, але що її тендітні кулачки зможуть мені зробити. Зафіксував руки над головою, її халат розкрився, оголюючи ніжні дівочі груди. Не зміг втриматися, вп'явся між грудей жорстко, дряпаючи рожеву шкіру. Виривається щосили, дурна, розпалює мене ще сильніше.

Мої руки вже гуляють по її тілу, а губи жадібно покривають шию поцілунками. Якоїсь миті помітив, що вона більше не відбивається, а лише гірко плаче, прикривши очі рукою.

Чорт, що я роблю, гвалтую власну дружину? Переді мною не одна з дівчат, що таким чином набивають собі ціну, а чиста й світла дівчина, чию невинність приховати складно. Блядь, Коваленко, спочатку треба думати, а потім робити. З такими левицями справлявся, а тут сопливе дівчисько довело тебе до білого жару. Мені знадобився весь мій самоконтроль, щоб відірватися від неї. Я встав, прикривши її покривалом і відійшов убік. Якщо погляну на неї ще раз, не зможу зупинитися.

- Тебе Нік відвезе, куди скажеш. Похороном займуся сам, а ти викинь усю цю нісенітницю із голови. - Кинув через плече і вийшов.

Як же зараз я ненавидів себе. Потрібно повернутися і все виправити, але натомість на ватних ногах спустився в хол, там на мене вже чекав Микита.

- Плани змінюються. Я їду сам. Ти відвезеш Ольгу, куди вона скаже.

- Це не найкраща ідея. - Заперечив мені друг, ніби я сам не знаю.

- Тебе ніхто не питає. Роби, що сказав.

Настрій паршивий на весь день. Так бридко я ще ніколи не почувався. Швидко вирішив всі свої справи на роботі. Каміла також була в офісі. Раніше вона мене забавляла, зараз же тільки дратує.

Після десятої поїхав до відділку. Слідчий уже знав, що Веніамін Львович перебуває в лікарні, але справа про його зникнення, а також про вбивство Валерії залишаються відкритими. Також я не говорив Ользі про те, що замовив додаткове розслідування, пов'язане з розкраданням грошей на фірмі її батька.

Хлопці з поліції не даремно їдять свій хліб, накопали багато інформації, але дізнатися щось у них не вдалося, вони не поспішають ділитися зі мною деталями справи. Набрав свого знайомого з органів, той погодився зустрітися зі мною за пів години у сквері, поряд із відділенням.

Чекав приятеля на лавці, закінчив уже пів пачки цигарок.

- Петрович, здорово.

- Привіт, Мішо.

- Ти ж ніби кинув? - звернув увагу на гору недопалків у пачці.

- Ах, не питай.

- Ти одружився, прийми вітання.

- Дякую.

- Приступимо. Що тебе цікавить?

- Все, що вдалося дізнатися. Почни спочатку.

- Я цією справою не займаюся, але загалом чув. З'ясували, що тесть твій добровільно поїхав, його забрали на машині, що записана на нічний клуб. Клуб перевірили, але по вашій темі нічого немає. Машину брав знайомий спільних знайомих, ні імені, ні прізвища ніхто не пам'ятає. Відомо, що небіжчиця раніше працювала в цьому клубі, вважалася офіціантом, але сам розумієш. - Я кивнув, адже бачив тих офіціанток на власні очі. - До речі, у неї був покровитель у той час, до Смирнова, я маю на увазі.

- Хтось із клубу?

- Ні, збоку мужик. Вона його ховала, тож ніяких кінців поки що теж нема. Я ось що подумав, коли Смирнов сам сів у машину, значить знав того, хто сидів за кермом.

- Або ж йому погрожували. Могли натиснути на будь-що.

- Тут ти маєш рацію, і прижиттєві свідчення Валерії сюди не пришиєш – вона замішана однозначно, за це її й убили. Перевірили бізнес твого тестя, виявляється, ви були конкурентами?

- Так, донедавна.

- Там економічний відділ копає, ти в курсі?

- Вже підключили? Оперативно працюють.

- Ти знав?

- Так, Веніаміна Львовича підставили по-великому. Гонять на його бізнес-партнера, але там щось не сходиться. Оля вважає, що це все через особисту помсту. Як на це дивишся?