Читати книгу - "Чаклунка з останньої парти"

Він підійшов до Гарбузика і запропонував:

— Ну що, снікерснемо?

Виявилось, що ставки збільшилися.

— Шоколадно-вафельний торт, — не змигнувши оком, сказала вона.

— Ти чо'? Тут діла на п'ятнадцять хвилин, — обурився Макс.

— Ага, вона на роликах навіть стояти не вміє. Ще колеса зіб'є. Як я тоді кататимусь? — уперлася Гарбузик.

Макс хотів сказати, що з її катанням колеса взагалі зайві, але вирішив не нагнітати обстановку. Договірні сторони вдарили по руках. Ливнєв узяв ролики і галантно підніс Липочці.

— Прошу.

Липочка натягнула черевики, клацнула застібками і з грацією страуса, хворого на артрит, вийшла на майданчик. Зробивши кілька невпевнених кроків, вона спробувала продемонструвати ковзання і відразу втратила рівновагу. Зірка роледрому задріботала ногами, намагаючись устояти, дивом дотягла до газону, вискочила на траву, але це не врятувало її від падіння.

— Молоток. На ногах тримаєшся, — протекційно похвалив її Макс.

Вася пік раків від сорому за Липочку. Навіщо вона все це затіяла? Виставила себе на посміховисько. Він тисячу разів просив її відмовитися від парі. Із самого початку було ясно, що їй не виграти.

Вася допоміг їй звестися на ноги і сказав:

— Ходімо звідси.

— Е, куди? Так діло не піде. А поцілунок? Домовленість дорожча за гроші,— заперечив Макс.

— Упевнений, що не хочеш розірвати спір? — повернулася до нього Липочка.

— Нізащо! Якщо проспорила, умови треба виконувати.

— Точно! Давай цілуйся! — гукнув Сорока.

Діма, з одинадцятого, похитав головою:

— Малеча в поцілунки не награлася. Не змушуй дівчинку червоніти.

Липочка з вдячністю поглянула на нього.

— Спасибі, але я ще не закінчила.

Другий вихід на арену був набагато успішнішим. Хоча артрит у страуса помітно прогресував і ноги не гнулися, Липочці все ж удалося, не впавши, дістатися до рогу будівлі.

— Молодчина! За один день ти вже дещо вмієш, — похвалив її старшокласник.

— Це не рахується. Ти говорила, що кататимешся краще за всіх, — нагадав Ливнєв.

— Почекай, я тільки розкатуюсь, — сліпуче посміхнулася Липочка, розвернулася і досить упевнено проїхала довкола майданчика.

— Непогано для першого разу, — скривився Макс. — Але для виграшу недостатньо.

— Перестань! Ніхто з вас не зміг би так проїхатися на другий же день, — заступився за Липочку Вася.

— А ти взагалі заткнися. Я не з тобою спорив. Можливо, їй хочеться програти. А тобі завидно, дурню? — накинувся на Васю Макс.

Липочка важко зітхнула.

— Послухай, ти мене розсердив. І пам'ятай, я тобі пропонувала піти на мирову.

Цього разу дівчинка вирішила без жартів показати, на що здатна. Недаремно вона підстрахувала своє бажання, перш ніж записати його в Щоденник, і вчора години дві просиділа в Інтернеті, вивчаючи прийоми катання.

Майбутня чемпіонка розігналася, зробила крутий віраж, хвацько збігла по сходах нагору, скочила на парапет, стрижем пролетіла вниз і зістрибнула, як з трампліну, при цьому закрутившись так, що правою рукою торкнулася лівого ролика, а лівою докрутилася назад до правого.

— Це ж м'ют! — видихнув Діма.

Не встигли глядачі перетравити перший сюрприз, як сміливе дівчисько зробило греб і перейшло на слайди. Після фаст-слайду і ковзання на одній нозі, вона продемонструвала сторопілим глядачам бек-слайд, проїхала задки і завершила свій виступ коронним слайдом на задньому колесі. Це було межею досконалості. Уїл-слайд навіть серед мастодонтів ролерства вміють виконувати одиниці.

Закінчивши виставу, Липочка різко загальмувала.

— Пацани, що це було? — запитав однокласник і друг Діми.

Запала тиша. Приголомшені глядачі мовчали. Шкільний двір не бачив такої досконалості.

Липочка поглянула на Ливнєва і посміхнулася.

— Ну що, не розхотів цілуватися? Он пес під деревом тебе чекає.

Макс не сподівався на таку розв'язку. У чотири роки його вкусила сусідська болонка, і з того часу він панічно боявся собак.

— Ти ж це… теє… несерйозно? — з надією в голосі промекав Макс і кинув тривожний погляд на дворнягу, яка старанно вишукувала на собі бліх і не підозрювала про щастя, що випало на її долю.