Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

центрального контролюючого органу за узгодженням з Міністерством фінансів України. Рішення щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу окремих платників податків щороку оприлюднюються центральним контролюючим органом.

Договори про розстрочку, відстрочку можуть бути достроково розірвані: а) з ініціативи платника податків — при достроковому погашенні суми податкового боргу, по якому була досягнута домовленість про розстрочку, відстрочку; б) з ініціативи податкового органу, у випадку якщо: з’ясовано, що інформація, надана платником податків при висновку зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою; платник податків визнається таким, що має податковий борг по податкових зобов’язаннях, які виникли після висновку зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу;

3) податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Стаття 33. Податковий період

33.1. Податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

33.2. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

33.3. Базовий податковий (звітний) період — період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Податковим періодом є період (календарний рік або інший), протягом і після закінчення якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків. Податковим періодом є строк, протягом якого формується податкова база. Податковий період необхідно відрізняти від звітного періоду. Із самого початку податковий період не пов’язується з періодом формування об’єкта оподаткування. На підставі податкового періоду й особливостей його застосування забезпечується періодичне надходження податків у бюджети за підсумками фактичної діяльності платника в податковому періоді. Податковий період встановлюється для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює даний податок. Податковий період може дорівнювати календарному року або становити інший строк, відповідно до характеру й особливостей конкретного податку. Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких випадках їх необхідно розмежовувати. Підставою такого розмежування є збіг або розбіжність обов’язку по сплаті податку й обов’язку звітності по сплаті цього податку.

Стаття 34. Види податкового періоду

34.1. Податковим періодом може бути:

34.1.1. календарний рік;

34.1.2. календарне півріччя;

34.1.3. календарний квартал;

34.1.4. календарний місяць;

34.1.5. календарний день.

Податкові періоди можна класифікувати за деякими підставами: 1) за строками (річний податковий період; квартальний податковий період; місячний податковий період; інші (податкові періоди, пов’язані зі сплатою податку одноразово; сплатою податку за підсумками складених періодів — кілька років і т. д.)); 2) за особливостями формування податкового обов’язку (перший — період, у якому податковий обов’язок формується від дня виникнення до закінчення податкового періоду; триваючий (звичайний) — податковий обов’язок формується з початку й до закінчення податкового періоду; останній — період, у ході якого податковий обов’язок визначається з початку податкового періоду й до останнього дня строку податкового обов’язку платника). Визначення меж першого і останнього податкових періодів здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. У деяких випадках (коли законодавством остаточно не визначене це положення) ці строки визначаються платником податків разом з податковими органами за місцем обліку платника.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 року було розширено перелік різновидів податкового періоду. Пп. 34.1.2 ст. 34 закріплено такий різновид податкового періоду, як календарне півріччя. Таким чином було виправлено колізію між ст. 34 цього акта, ст. ст. 49, 150, 152, 326. Ст. 49 було закріплено процедуру подання податкової декларації, різновидом якої виокремлювалась податкова декларація за півріччя (п. 49.19 ст. 49), що містило родовий припис щодо податкової звітності, який не збігався з положеннями ст. 34. Півріччя як різновид податкового періоду виникав і при справлянні податку на прибуток (ст. 150, 152) та збору за спеціальне використання води (ст. 326). Зміни, внесені Законом від 07.07.2011, більш чітко упорядкували ці відносини.

Стаття 35. Порядок сплати податків та зборів

35.1. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

35.2. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

35.3. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України[35]. Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, а також в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших фінансових установах на території України. Сплата податку являє собою сукупність дій платника податків по фактичному внесенню сум податку, що підлягають сплаті у відповідний бюджет. Існують три форми сплати податків.

1. Грошова форма сплати — у безготівковій формі й готівкою. У більшості випадків сплата податків провадиться в національній валюті України (гривнях) із застосуванням безготівкової форми розрахунків, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунка платника на відповідний бюджетний рахунок. При сплаті