Читати книгу - "Відьомський шабаш , Лія Тан"

— Я згодна, — ледь чутно видавлюю.

Здається мені так страшно, іще ніколи не було. Тепер навіть подумати боюся, як я подам усе Поліні. І як поясню їй, хто цей чоловік.

Сергій же точно поліціянт, якщо знає цих чоловіків у формах. І він точно кудись їхав.

Не розумію, чому скасував усі свої плани? І навіщо преться зі мною?

Від цих думок мені страшніше, ніж від гелловінської ночі.

— Якщо згодна, красуне, тоді поїхали. Годі тут стояти. Вже он темніє, ще й мряка починається. — надто впевнено розпоряджається Сергій.

— А... — розгублено кліпаю. — Так звичайно, — спантеличено погоджуюся я. Але раптом згадую про прохання Поліни. — Сергію, постривайте! Мені потрібно іще в одне місце заїхати... — Налякано повідомляю чоловікові. Мене бентежить той факт, що поліційна машина чомусь не квапиться їхати.

— Куди іще заїхати? Невже справді по мітлу? — пильно дивлячись на мене, з іронією цікавиться чоловік.

Я на мить опускаю очі. Напевно він точно вважає мене притрушеною. І їде зі мною заради розваги.

— Ні, не по мітлу. — пригнічено заперечую його слова. Мені раптом стає так прикро та не приємно, але все ж відповідаю. — По гарбузи.

— Але навіщо тобі гарбузи, чарівне створіння?

Я знову нервово кліпаю, і з пересердя випалюю.

— Сеї ночі всіляка нечисть приставатиме, тож роздаватиму, аби не чіплявся хто попало.

Сергій миттєво серйознішає, а мене прориває на істеричний сміх. Бо якщо чесно, я не відразу зрозуміла, що в моїх словах, є тонкий неоднозначний натяк.

Чоловік прочищає горло, а я намагаючись впоратися з нападом сміху, кидаю.

— Перепрошую, це я не про вас, а про костюмовану вечірку.

Ні це вище мене самої. Знову тихо хихикаю.

— Ну і жарти у тебе, красуне!

— Вибачте! — стримую посмішку я. — Я справді не хотіла...

— А вийшло он як філігранно, — фиркає невдоволено чоловік. — Гаразд, досить чорного гумору, сідай в машину. Поїдемо по твої гарбузи, але зі супроводом. Хлопці проведуть нас.

Я нервово кліпаю.

Ой, щось мені вже зовсім не смішно. Я таки втрапила в халепу. Схоже для мене, Гелловін почався просто тут на дорозі. Може краще було протокол оформити? Але вже пізно.

Видихнувши сідаю в машину, бо ж ситуація досить напружена. Не хочу все ускладнювати іще більше.