Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

      - Фані, ти перегравала, - констатувала тітка Квітка. Павло впав поруч із тітонькою на диван.

     - Яка різниця! Вона все одно нічого не помітила, - Фані зняла дурну перуку, рожеві сонячні окуляри та витягла подушку, на мить блиснувши гарними колінами. – А це означає, що пані Анастасія чимось дуже заклопотана. Павле, давай свою дурну бороду. – Наречена вперлася однією ногою у диван і різко рвонула за бороду.

     - Обережніше! – Крикнув Павло, коли Фані ледь не врізалася у протилежну стіну. – Наступного разу, підкладемо туди подушок, чи хоча б матрац.

     - Зате я вже призвичаїлася позбавляти тебе бороди. Цікаво, якщо ти відростиш рідну та розізлиш мене, я її висмикну, чи ні? – Задумалася добра наречена.

     - Дитино, перестань клеїти дурня, а краще розкажи що там сталося? Там самі лише сліпі та мертві зони.

     - Тобто, - уточнив Павло, - Ви нас майже не чули.

     - Чула лише у вестибюлі, біля кабінету тієї пані Анастасії та як Фані сказала охоронцю, що це жіночна вбиральня і вона його сюди не допустить.

     Вони коротко описали стан справ. Фані додала, що у шлюбної агенції все -  шикарне. А в туалеті - білий мармур, чи щось на кшталт, і доволі дорога сантехніка.

     Павло ж розповів про пані Машиніну.

    - А чого ти мені не сказав? – Здивувалася наречена. – А, це - помста, що я фліртувала із тим паном Сергієм. Але ж, коханий, це - не я, а мій – образ. Ненавиджу таких, - розлючено додала Фані. – Самі вічно прагнуть більшого та іншим життя псують. Чому просто не радіти життю?

    - Це - не помста, - відповів Павло. – Мені було не зручно розмовляти в присутності таксиста. До речі, схоже, твоя колишня фірма обслуговувала всіх негідників, які населяють це прекрасне місто.

     - І пані Машиніна знову повертається у гру, - промимрила Фані. – Треба пролізти до них та знайти список клієнтів. Так ми знатимемо де буде наступне мертве тіло.

    - Не кажи дурниць, - фиркнула пані Купер. – Краще скажи, чи може ця Машиніна бути злочинницею. Минулого разу ми ніби викреслили її з чорного списку.

    - Злочинцем може бути кожен, - повільно відповіла Фані. – Але вона - професіонал. Мабуть, вона знайшла щось не надто законне у податковому, чи бухгалтерському обліці. Але я не думаю, що це - вона вчинила. Скоріше всього їй перепала спадщина від Олени Леонідівни, а та, як ми знаємо, була готова на все, заради грошей. Але чому пані Анастасія зі своїм ловеласом нервують?

    - У неї зникла помічниця, - розмірковував Павло. – А раптом, це наша небіжчиця? Треба запитати в Інтерполу скільки вона там працювала.

    - Вони ж сказали, що всі її звіти втрачені, - фиркнула тітка Квітка.

    - Але можна дізнатися, коли податківці запросили допомоги Інтерполу, - сказав пан Сміт.

    - А в цьому щось є, - кивнула пані Купер. – Ти думаєш це вона вбила, чи замовила пані Бонд?

     - Не думаю, - повільно сказала Фані. – Навіщо тоді розповідати, що дівчина зникла? Хіба що то пан Сергій, з якоїсь невідомої для пані Анастасії причини, вбив дівчину. На користь цієї версії є те, що він надзвичайно знервований.

    - Ну, він міг бути знервований через податки, чи просто – похмілля, - спробував бути об’єктивним ревнивий пан Сміт.

    - А чи можливо, - розмірковувала Фані, - що вони знайомили потенційних наречених із ворогами їхніх потенційних наречених, а тоді робили фото, чи навіть відео, а потім цим шантажували?

    - Ти про що? – Не зрозуміла пані Купер.

    - Ну, наприклад, пані Анастасія влаштовує побачення дівчині із акціонером Кока-Кола. А наступний тиждень - із акціонером Пепсі-Кола, чи Найк та Рібок, суть ви зрозуміли, із конкурентами. А потім, коли дівчина одружується з одним із них, шантажує такими фото? Ні, подумайте. Якщо наречений ревнивий, то дівчина воліла б позбутися таких світлин!

    - Ну, не скажу, що це – неможливо, - обережно сказала тітонька Квітка, - але це потрібно знати психологію, щоб обрати відповідний об’єкт.

    - Так вони і є хорошими психологами. До того ж, «наречені» їдуть сюди, бо думають, що самою лише своєю присутністю роблять бідну дівчину щасливою. Їм би не сподобалося, якби вона зустрічалася із їхніми конкурентами, теж у романтичних цілях. – Сказав Павло.

     - Тобі видніше, - сухо сказала тітка Купер. – Це ти у нас - Отелло.

     Потім вони поскидали фото з окулярів Павла та рожевих окулярів Феофанії. Судячи з усього, кімнат, де могли бути сховані важливі документи було чотири: кабінет пані Анастасії, та три зачинені кімнати в коридорі, який вів до туалету. Саме біля цих кімнат був наймертвійший, за будь-якого небіжчика, зв'язок. Треба було обміркувати, як потрапити непомітно в ті приміщення, для обшуку. Павло не хотів вриватися вночі та присипати охоронця, бо це – був кримінал.

      - Але ми вже незаконно проникали до інших приміщень, - сказала Фані.

      - Так, але так би мовити під прикриттям. Навіть поліцейських за це не притягують до кримінальної відповідальності. А якщо проникнути таємно, ще й приспати охоронця, це вже може бути тяжкий злочин. Ну, як я розумію. Бо я вже казав, я не спеціаліст з кримінального права.