read-books.club » Любовна фантастика » Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова 📚 - Українською

Читати книгу - "Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова"

12
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Піди туди, не знаю, куди!" автора Сніжана Федорова. Жанр книги: Любовна фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 3 4 5 ... 31
Перейти на сторінку:
Розділ 4. Королівські артефакти

  Звичайно, Дьйорк, як чоловік і лицар, насамперед зацікавився металевими обладунками, що стояли біля входу. Це був повний захисний костюм, яких він раніше не бачив. Він відблискував блакитним кольором і був надзвичайно легким! Метал у їхньому світі був важким. В такому  ідеальному костюмі з їхнього рідного металу, він би, напевно, не зміг і кроку рушити. А це залізо було надто легким! Дьйорк із сумнівом заходився оглядати ту частину, яка вдягалася на тіло. Вона була завтовшки трохи більше волосинки. Лицар постукав по обладунку і у відповідь почув глухий дзвін.

  - Ваша Величносте, а цей метал взагалі здатний захистити?

  - Звісно, ​​лицарю! Також, я довірю Вам особливу зброю на час шляху.

  - Дякую, Ваша Величносте.

  Король вів їх далі, повз різні дива.

  - Ось цей еліксир мені передали з далекого світу, - показав Гриус флакон з прозоро-зеленуватою водою. - Вона послужить Вашій красі, дорога Клеє!

  - Татусю, а чому ж Ви мені раніше цього не давали?

  - Тому що ви ще дуже молоді для цього. А тепер час настав.

  Клея взяла флакон і почала його розглядати.

  - Ще Вам знадобиться ця мапа, - підвів їх до чергової дивовижі король, розгортаючи досить важкий жовтуватий сувій.

  - Дивіться, ось – зображення нашої землі Еронеї. А навколо неї знаходиться величезне море. На півночі – крижана земля. Зліва від нас – країна тролів. Праворуч - кам'яна пустеля із суцільними водоспадами. Вам йти туди не треба. А, ось тут – наша священна гора, бачите?

  - Так, ваша Величносте, - кивнув Дьйорк, напружено вдивляючись у зображені позначення.

  - Піднятися до вершини може кожен із наших мешканців. А ось ступити на неї – тільки той, хто матиме доступ.

  - Що це таке? - здивувався лицар. – Який доступ?

  - Це – ось цей предмет.

  Король простяг Дьйорку чорний предмет правильно-довгастої форми, твердий і схожий на камінь.

  - На цьому доступі є дві важливі горошини.

  - Що? Які горошини? - здивувалася його дочка.

  - Ось, - показав Ґриус.

 Справді, на чорному легкому камені вгорі ясно червоніла одна горошина, під нею була синя. А в самому низу було витаврувано якісь білі невеликі знаки, не схожі на їхні літери чи цифри.

  - Коли Ви підніметеся на вершину, треба натиснути на синю горошину. Тоді перед Вами відкриється шлях. І Ви повинні обернутись та натиснути на червону, щоб закрити цей шлях для інших. Коли повернетесь, обов'язково натисніть на синю! А потім, як почнете спускатися – на червону.

  Дйорк схвильовано кивнув головою.

  - Туди, куди Ви підете, гроші можуть допомогти. Тому я дам Вам ось це.

  Король простягнув йому складений сувій тонкого... полотна?

  - Що це таке?

  - Я назвав його "скатертина-самобранка". Ви повинні розкласти її, клацнути пальцями і вимовити: “хліб, сир, м'ясо, фрукти, овочі” – те, що Ви захочете з'їсти, – “з'явись!” І знову клацнути пальцями.

  - І що?

  -  І воно з'явиться.

  - Татку! Звідки ми маємо такі речі?

  - Я ж казав - від вихідців з інших світів.

  -  Та де вони, ці вихідці?

  -  Вони іноді з'являються на священній горі, дарують нам щось.

  - А де ці світи?

  Король звернув погляд нагору і схвильовано змахнув руками.

  - Давайте випробуємо-но цю скатертину, – запропонувала Клея. Вона надто переймалась майбутніми мандрами свого нареченого.

  Король зробив все за запропонованою схемою, і присутні побачили, як раптом нитки полотна після сказаного заклинання, засвітилися зеленуватим і рожевим світлом, з'явився майже непомітний димок, а за мить на полотні опинилися замовлені страви на однакових білих м'яких тарілках.

  Здивуванню молодих не було меж. Король узяв собі оладки і жестом запросив їх наслідувати його приклад.

  - Що це за диво?

  - Мені називали цей предмет – ситеза, синтезу… синтези… Коротше, дуже важка назва.

  - Як воно робиться? - з відчуттям потрясіння спитав Дьйорк.

  - Сказали дуже просто. Все виникає з якоїсь матерії.

  - З матерії? Вовни? Або льону? Папороть? - намагався вгадати лицар.

  - Не знаю. Ми все одно цього не зрозуміємо. Ось. Отже, Ви не залишитеся голодним. І ще, у мене є для Вас чарівний меч.

  Король кинув швидкий погляд на важкий меч, що висів на поясі у лицаря, і підвів його до стіни зброї.

  - Ось він.

 Дьйорк з розчаруванням подивився на безглузду коротку металеву паличку. Взяв до рук. Легка. Коротка. Й не гостра. Який від неї сенс?

  - Тут, де ручка, теж є горошини. Такі самі. Тільки тут треба навпаки, спершу натиснути на червону. А коли закінчиш битву – на синю. Сказали, що користуватися цим мечем можна лише тоді, коли не можна впоратися звичайним.

  Король натиснув на червону горошину на рукояті, і паличка раптом перетворилася на довгий гострий сяючий білий меч, що пускав відблиски по всій кімнаті.

  - Ого! - не зміг стримати вигуку Дьйорк.

  - Тепер, коли ми забезпечили вас усім необхідним, не зволікаючи ні хвилини, вирушайте в дорогу!

  - Як, тату, можна, ми хоч кілька днів побудемо разом?! - скрикнула вражена такою несподіванкою, Клея.

  - З кожним днем ​​дорогоцінний час йде. І мені залишається жити дедалі менше. І тобі, доречі, люба донечко, теж.

  - То, може, ми спочатку одружимося? Лицар виконає свій подружній обов'язок, а тоді вже рушить у дорогу. А поки він виконуватиме Ваш указ, таточку, я, можливо, няньчитиму Вашого онука…

  - Ні, моя дорогенька! Якщо Ваш лицар не впорається із завданням, мені знадобиться інший претендент на Вашу руку. А з онуком навряд чи я його дочекаюся! Отже, вирушайте негайно!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 3 4 5 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Піди туди, не знаю, куди!, Сніжана Федорова"