Читати книгу - "Обіцяю бути твоєю, Адалін Черно"

Я дуже хочу йому вірити, але щось не сходиться в його словах. Він був занадто зайнятий, настільки, що не міг приїхати, однак він тут. А тепер виявляється, що він був з іншою. Працював.

— Повірити не можу, що ми обговорюємо це.

— Даси мені її номер?

— Що?

— Номер телефону.

— Ні, Лєро, — він хитає головою й відходить назад, хоча до цього робив спроби лише наблизитися. — Тобі доведеться мені повірити, тому що я не дам тобі її номер телефону.

— Вона настільки важлива для тебе?

— Так, важлива, для бізнесу.

— І ти готовий пожертвувати нашими стосунками?

Він хитає головою, невдоволено підтискає губи й стискає щелепи.

— Ними жертвую не я. Ти не можеш забути зраду, проводиш паралелі, шукаєш схожі дії там, де їх немає. У мене ніколи й  у думках не було зраджувати тобі, але ти вирішила інакше за однією єдиною ознакою, яку, я впевнений, з ним навіть не помічала.

Дзвонить його телефон, але Богдан миттю скидає дзвінок.

— Скільки разів ти відчувала запах іншої жінки від чоловіка?

Його останні слова міцно врізаються в пам’ять. Він виходить із квартири й зачиняє за собою двері, а я намагаюся зрозуміти, де так сильно напартачила, що доля мстить мені найжахливішим чином.