Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

    - Може, - припустив Павло, - це був якійсь збоченець, що полюбляє вриватися до чужих помешкань, робити там хаос та приміряти чужі речі?

     Тетяну пересмикнуло. Фані вже попрощалася зі своїм одягом.

     - До речі, Фані, - сказала Тетянка. – До нас тут заходив якійсь збоченець, який влаштував потоп та вкрав твій чорний бюстгальтер.

     - Жах, - Фані перелякано подивилася на Павла, бо той вже відкрив рота. – Може, він настільки бідний, що вкрав його на подарунок дружині?

     Павло спіткнувся о «Теорія бухгалтерського обліку».

   - Толік дуже засмучений, - повідомила Тетяна. – Ви, мабуть, чули, що футболіст Леонід Мессімілянський помер від серцевого нападу. Він був його фанат.

      Фані припустила, що Толік був фанатом футболіста, а не навпаки.

    - Таке трапляється, - сказав Павло, розглядаючи якісь занадто коротесенькі шорти. – Наприклад, Йохан Кройф, - ані Фані, ані Тетяна не знали про кого мова. – Кохана, а чи не є ці шорти занадто коротесенькі?

    - Це – не шорти, - вирвала з рук здивованого нареченого свій одяг багряна Фані, - це – зимові труси.

     - Чоловіки геть не розуміються на одязі, - констатувала Тетяна. Павло ж перейшов до безпечніших речей – книжок.

     - Феофаніє, ми всі ці любовні романи заберемо? – Очевидно, він вирішив довести Фані до сказу.

     - Ні, мені вони вже не потрібні, - стримала себе наречена. – Здамо до макулатури.

     - А може, віддаси нам з Ксюхою? – Сказала Тетяна. – Бо коли Толік грає у свої дурні комп’ютерні ігри я не знаю чим зайнятися. А Ксюха після розставання з Сашком теж пригнічена.

      Фані не стала «здавати» Оксанку, але книжки взяти дозволила. Майбутній пані Сміт було цікаво, навіщо Тетянці любовні романи, які вона, потайки від Фані, вже прочитала. Тетяна почала виловлювати любовні романи серед інших речей, що відпочивали на підлозі.

    - О! Це - твоє, бо англійською. Не розумію, навіщо аж настільки вивчати англійську. Вона може згодитися в житті, лише щоб окрутити мільярдера. Як Камалія, - додала вона замріяно та понесла любовні романи до себе.

     - Це вона про що? – Запитав Павло

     - Не звертай уваги, - відмахнулася Фані розглядаючи якійсь моторошний светр та припускаючи, що його їй підкинули головорізи. – Вона марить багатіями. Кожної сварки зі своїм хлопцем, вона погрожує, що знайде собі мільярдера. Ніби ті гасають вулицями Києва та розшукують небагатих дівчат, щоб засипати діамантами.

     - Звідки це у тебе? – Запитав Павло, демонструючи книгу, чия назва, і якщо казати відверто і текст, були англійською.

     - Замовила на Амазоні, - знизала плечима Фані. – Хотіла покращити свою англійську. Наша викладачка англійською казала, що був такий чудовий письменник П.Ґ. Вудгауз, якого ще досі не перекладено українською. Тож, його твори захоплюючі, а відсутність перекладу спонукатиме нас до читання англійською. Тож я декілька придбала. А ще інших письменників. Обожнюю Псміта, - додала дівчина, намагаючись засунути зимове пальто до вже заповненої валізи.

     - Справді? - Зрадів Павло. – Я теж.

     - З таким прізвищем воно і не дивно, - посміхнулася Фані, розмірковуючи, чи це Ігрек Павло Сміт завітав до її життя, бо вона любила Псміта, чи вона любила Псміта, бо Павло був її долею.

      Тетянка допомогла донести речі до авто. Вона застигла, побачивши ДЕУ. В той час, як Павло вкладав речі до багажника, Тетяна сказала Фані:

    - Я розумію, ти його кохаєш і таке сяке. Але, раптом що, то я допоможу знайти тобі інше житло. Він звичайно гарний, але ж подивися на його авто!

     Фані задумливо застібувала пасок безпеки.

     - Вона щось сказала… дивне? – Запитав задумливий Павло.

    - Та нічого нового, - відмахнулася від Тетяни задумлива наречена. – Як завжди, що ти мене не вартий. А якби ти був мільйонером, сказала би, що це - я тебе не варта. Звичайний випадок зацикленості на грошах.

    - Дивлюся, тебе оточують самі лише люди, що схиблені на грошах.

    - Вони всіх оточують. І я сама така. Але я хочу сама заробити грошей. Ну, було б добре, щоб в мене виявився нововіднайдена тітка в Австралії, яка б заповіла мені пару мільйонів. Але, оскільки тітки немає, доведеться самій. Слухай! – пожвавішала Фані. – А може ограбимо банк?

     - Боюся, - зітхнув Павло, - ми з тобою з’явилися у цьому світі, щоб розплутувати злочини, а не коїти їх. Може, заїдемо до ресторану?

     - Давай краще, залишимо гроші на медовий місяць, - відповіла розважлива наречена. – У супермаркеті готова їжа продається не гірша, але дешевша.

      Речі вони тягнули до квартири Павла у декілька підходів, бо до речей Фані ще додалася готова їжа з супермаркету.

     В той час, як Павло розігрівав на кухні м’ясні зрази, три антрекоти в грибній підливці та ділив на три порції овочевий салат, тітонька Квітка допомагала Феофанії розсортувати її новоприбулі речі.

    - Я розумію, що ти не мільйонерка, - казала старенька, - але ці речі, ну … трохи дивні.