read-books.club » Фентезі » Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"

28
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 31 32 33 ... 162
Перейти на сторінку:

А потім прийшов дивний сон.

Затишна кімната, м'яке хутряне покривало, велике розчинене вікно, крізь яке заглядає повний місяць… Співає цвіркун, шумлять дерева… Біля вікна, піднявши очі до неба, сидить тоненька дівчина з довгим волоссям. Так тихо, спокійно… немов у дитинстві. Ага, і природа тягне назовні точно як колись!

Обережно, намагаючись не злякати красуню (чомусь я впевнений, вона дуже вродлива, хоча бачу тільки потилицю), вибираюся з ліжка. Тут сновидіння злегка дає маху – на мені смішні вовняні штанці до коліна з вишитими зайчиками. Дівчина повертає голову. Ех, така кралечка може тільки приснитися!

– Піти з тобою?

Який у неї приємний дзвінкий голосок…

Активно махаю головою.

– Не треба.

Вона легко усміхається і знову обертається до місяця.

Двері відчиняються тихо, без скрипу. Високий поріг, п'ять сходинок, привабливі кущі…

Дивний сон, у ньому я нормально бачу в темряві!

Повертаюся, неголосно насвистуючи. Настрій пречудовий! А на ґанку мене зустрічає розпатлане ікласте чудовисько з палаючими очима. Напевно, якби не ці яскраво-червоні очі, я спробував би показати йому, хто тут головний, але… Двері голосно грюкають.

Красуня схоплюється з місця:

– Що трапилося?

Голос не дуже слухається. Намагаюся жестами пояснити, що не треба їй виходити назовні, адже там таке… таке!

Вона чомусь заспокоюється. Дбайливо допомагає мені сховатися під ковдрою. Я капризно відштовхую її руки. Мене б'є велика дрож, а брехати, що це не від страху, не хочеться.

– Дуже злякався, малюче?

Я здригаюсь, чуючи таке звертання.

– Хочеш, ляжу біля тебе?

Мені тільки й залишається кивати, благаючи всіх богів, щоб мене не розбудили в найневідповідніший момент. Дівчина влаштовується на краю ліжка, притискає мою голову до своїх грудей.

– Засинай, мій маленький… розповісти казку?

І все?! Вона така тепла, така…

Між іншим, це приємно – засинати уві сні!

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 31 32 33 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"