Читати книгу - "Його зухвала дівчинка, Джулія Ромуш"

Якщо чесно, то зараз я себе почуваю справжнісінькою Попелюшкою! Так, нехай мене не змусили перебирати гречку і відмивати весь гуртожиток до ідеального блиску, але я Попелюшка сучасного світу! Мене змушують підіймати свою п'яту точку від ліжка в той час, коли я готова дияволові душу продати за кілька годин сну. Мої ноги заплітаються і тримають мене важко, що тут вже говорити про танці, які мені доведеться танцювати всю ніч?!

- Може ми просто встанемо раніше? - Я все ще вірю в диво в той час, як дівчина витягує мене з кімнати, при цьому всунувши мені в руки кросівки з такою силою, що ті мало не дали мені знатних ляпасів.

- Я впевнена, що вранці до зали тебе доведеться тягнути разом з ліжком! - Безжально відбиває сусідка, а я лише підтискаю губи. Ну і що? Так, я люблю поспати, а хто не любить?

- Від мене зараз сенсу буде як від...

- А ти налаштуйся, подруго, я була про тебе трохи іншої думки, коли ми познайомилися, - каже дівчина і відразу починає збігати вниз сходами.

- Це якої? - Її слова починають мене злити і я, зірвавшись з місця, мчу слідом за нею.

- Я думала, що ти цілеспрямована. А зараз я бачу соплю безхарактерну, яка здатися готова просто так.

- Я просто втомилася за сьогодні! - Ричу у відповідь і відчуваю, як всередині мене починає закипати злість.

- У тебе зараз є лише один шанс не обгидитися – це група підтримки! Нам завжди роблять потурання, а у твоїй ситуації це просто можливість, за яку треба хапатися не те, що руками та ногами, а зубами впиватися!

- Я сьогодні якраз таки хапалася, чим могла за можливість не вилетіти з універу, - говорю голосно, чим змушую Міранду зупинитися й обернутися до мене.

- І хто наш чарівник, який врятує бідну дівчинку? - Дівчина підіймає брови.

- Янг, - видаю не без жалю. Так, мені доводиться укладати угоду з самим дияволом.

- Нічого собі, значить Роб вирішив трохи напружитися. Вкотре переконуюсь, що ти від мене щось приховуєш, - Міранда примружується і тут же окидає мене зацікавленим поглядом.

- Він сказав, що постарається якось допомогти, що викладача можна замінити. Але я поки що поняття не маю, яка буде ціна за цю допомогу.

- Я б на твоєму місці готувалася до найгіршого. Навіть якщо Янгу вдасться змінити тобі викладача, то все одно дивитимуться на твою репутацію, і успіхи у групі підтримки тобі будуть лише жирним плюсом. Не встигла приїхати, а від тебе вже є користь універу. Тож давай, ворушили булками, зараз вони в тебе горітимуть вогнем!

Поки ми йшли до зали, я вже й встигла забути про слова дівчини, що тренуватися ми будемо не одні. Але я навіть не могла собі уявити, кого я побачу в залі...

Патрік літав майданчиком з такою швидкістю, що в мене навіть в очах почало крутитися.

- Ти не казала, що тут буде Патрік! - Шиплю Міранді, коли та голосно жбурляє наші кросівки на лавку.

- Не хотіла псувати сюрприз, тим більше при глядачах ти куди більше намагатимешся. - А я одразу починаю оглядатися на всі боки, бо завжди, коли ми з Патріком зустрічаємося поблизу, десь тусується Роб. А потім починається перепалка.

Я вже хочу вколоти дівчину у відповідь, як Патрік нас помічає і вже мчить у наш бік. От чорт! І це я зараз при ньому буду ганьбитися? У мене за будь-яких вийде далеко не все, а всі мої ганебні спроби побачить він? Ну що ж це за таке покарання? Міранда звичайно знатно мені мститься за пропущене тренування.

- Привіт, красуне, не спиться? - Патрік, як завжди, посміхається на всі тридцять два і навіть не соромиться, коли окидає мене поглядом. Якщо до цього я була вичавленим лимоном, то увага хлопця змушує мене підбадьоритися і прийти трохи у форму.

- Мені потрібно вивчити танець для гри, тож доводиться жертвувати сном, - усміхаюся у відповідь.

- Чув у тебе проблеми в універі? - Патрік навіть не намагається ходити навкруги. Та що ж це за такий універ?! Всі вже в курсі того, що я сіла в калюжу?

- Трішки, так... Але я начебто знайшла спосіб як їх вирішити.

- Якщо що, я можу допомогти, - хлопець мені підморгує, а я застигаю й уважно сканую його поглядом. Зараз він повинен мені озвучити ціну за свою допомогу? У них тільки так справи вирішуються?