Читати книгу - "Шлюбна ніч, Каміла Дані"

— Єво! — чую своє ім'я десь далеко, неначе у вакуумі. Чоловічий голос проривається через туман тиші. Він кличе мене, а я не можу підняти повіки. Чітко чую своє дихання і рівний ритм серця. Тіло занурилося у комфорт та спокій, почуваюся янголом на великій, м'якій хмаринці, і мені зовсім не хочеться повертатися.

До моєї щоки ніжно торкається долоня: велика, шорстка і гаряча. Дуже трепетний і теплий дотик, що змушує кров підвищити свій градус. Якби мої очі були розплющеними, то я не втрималася б і прикрила їх від задоволення. Ні, це не просто дотик — це немов мова спілкування, дуже лагідна, приємна і водночас гостра та вогняна. Кожен дотик випускає у моє тіло тисячі електричних розрядів, що проникають глибоко всередину. Трусь щокою вже сама і майже муркочу від задоволення. Мир і спокій поглинають мене, і я розпливаюся в щасливій усмішці.

Повільно розплющую очі й одразу потрапляю у полон блакитного неба. Яромир зі своїм незворушним виглядом завойовника світу нависає наді мною. Моя голова з комфортом розташована на колінах чоловіка, а його гаряча долоня притиснута до моєї щоки. Великий палець ніжно погладжує моє обличчя.

Перехоплюю своєю рукою його зап'ястя, відриваючи від себе. Триндець!!! Це ще що за телячі ніжності?! Бик хмикає, притягує однією рукою мою голову ближче до свого тіла. У ніс б'є його запах з ароматом парфумів. Присмак мигдалю і поглинаючої сили змушують коліна тремтіти, серце — пропускати удар за ударом, у горлі утворюється клубок, і я не можу відвести очей від блакитної прірви. Я точно мазохістка!!!

— Ягідко, не сіпайся! — наказує. Намагаюся піднятися, але Бик утримує мене за голову, не дозволяючи поворухнутися.

По шуму я зрозуміла, що ми їдемо в автомобілі. Кидаю погляд вбік і підтверджую свої здогадки. Але як я сюди потрапила? Невже Бичара мене на руках приніс? Груди заливає дивне тепло, і я починаю злитися на себе за те, що стаю знову тією простачкою Євою. Я так намагаюся тримати її під замком, але поруч з цим ураганом вона прокидається, не питаючи мене, прагне в самий центр апокаліпсиса.

— Куди ми їдемо? — питаю, прикриваючи очі.

— До лікарні, лікар нас уже чекає, — цідить крізь зуби, не припиняючи спопеляти мене поглядом. Він, напевно, припустив, що я вагітна! Ха, та хай думає, що хоче, мені байдуже!

— Не треба ніякої лікарні, накажи водієві повернутися у ресторан. У мене вагон роботи, мені ніколи ходити по лікарях! — випалюю зі злістю. Хто він такий, щоб по лікарях мене тягати?!

Вибираюся з обіймів, повільно змінюючи своє положення на вертикальне, переводжу погляд у вікно, хочу зрозуміти, де ми, хоча б приблизно. У моїй голові від пережитого нападу ще блукає туман. Так, треба піти до гінеколога, нехай випише мені цю гормональну гидоту. Шкода, звісно, можу набрати вагу, але виходу у мене немає!

— Ти що, глухий? Я сказала, що не треба ніякої лікарні, що не зрозуміло?! Зі мною все добре! — шиплю на Бика, немов змія, висловлюючи всі свої емоції на обличчі. Пан Шогіл повільно наближає свою голову до моєї. Я не ворушуся, тільки всередині мене починає поглинати теж почуття, що і вчора ввечері. По всьому тілу м'язи напружуються, немов струни, навіть у повітрі нависла небезпечна напруга. Те, що я зараз відчуваю — це не страх, не ненависть, навіть не відраза — це передчуття і бажання. Може, Максим має рацію, і я дійсно повія?!

— Ягідко, не зли мене! — штовхає слова крізь зціплені зуби. Однією рукою повільно проводить по передпліччю. Навіть через піджак я відчуваю, як моя шкіра горить від його пальців. Яромир продовжує підійматися рукою все вище і фіксує свою долоню у мене на потилиці. Різко притягує до себе, обпалюючи своїм гарячим подихом шкіру моєї шиї. Дихає часто і рвано.

Кінчиками губ легенько захоплює мочку вуха. Мене ніби пронизує блискавка, я забуваю як дихати, хочеться впасти з ним у гріховну прірву. Сама того не розуміючи, я інтуїтивно упираюся в груди чоловіка нігтиками. У голові починає шуміти, і це вже не від стрибка гормонів в організмі, а від присутності та дій цього чоловіка, який своєю сутністю починає мене поглинати, затягуючи у свій вир.

Кінчиком язика проводить від вуха до основи шиї, запускаючи в мене електричний струм. Тіло починає тремтіти, і я прикриваю очі, випускаючи з рота майже беззвучний стогін. Відчуваю невагомий дотик до іншого плеча. Чоловік просто топить мене своїми пестощами та силою. Всі почуття загострюються від його дій! Я раптом зрозуміла, що хочу, хочу належати йому!

Відхиляється і дивиться з-під густих вій мені в душу затуманеними очима. Як в сповільненому кадрі наближається і торкається моїх губ своїми. Спочатку цілує, як підліток, боячись доторкнутися до мене. Раптово захват на потилиці посилюється, і я відчуваю його язик у себе на губах. Губи самі собою розслабляються, впускаючи завойовника на мою територію.

Тільки-но наші язики торкаються один одного, я втрачаю голову. Насолода і блаженство заповнюють кожну клітинку мого тіла. Ми немов танцюємо танго: він веде, я йду в ногу, не відстаючи. Солодка мука починає опускатися вниз по животі від ніжного й вологого язика чоловіка. 

Його вмілі поцілунки затягують мене в безпам'ятство, і я вже сама починаю вести танець, перехопивши у чоловіка ініціативу. Цілую, вилизую піднебіння, зачіпаючи верхівки зубів. Запускаю у його чорне волосся свої пальчики, не припиняючи пестити такий гарячий і умілий язик.

— Ми на місці, шеф! — повідомляє водій, і я як ошпарена відхиляюся від чоловіка.