Читати книгу - "Не можна вбити, Велена Солнцева"

Захар

Спостерігав за тим як дівчина швидко заснула, все ж таки вона і справді відьма, тільки вони здатні спокійно спати, коли в сусідній кімнаті два трупи. Відьми здатні відключати почуття і діяти відповідно до ситуації, щоправда потім їх наздоганяє відкат. Є й винятки, якщо справа стосується кохання вони не можуть його ігнорувати. Здоровий глузд залишає їхні голови назавжди.

Настя виявилася досить розумною, щоб зрозуміти що я дійсно сподіваюся на деяку вигоду від нашої співпраці. Якщо все вийде, тоді я зможу спокійно дивитися в очі матері без почуття провини. У нас з нею і так стосунки були напружені, але після того що сталося, вона навряд чи помічала мене.

Нас у сім'ї було п'ятеро - я, троє братів і наймолодша сестра, що перейняла дар матері і є спадкоємицею її сили, за що та її безмірно балувала. І одне моє необережне слово сказане під час сімейного обіду, лише швидкоплинна згадка, обернулося трагедією. Я всього лише запитав батька як пройшла його зустріч з молодою вампіршою леді Алларією, як моя мати розлютилася. Вона рвала і метала, у гніві змітаючи все на своєму шляху. Відьми повністю віддаються своєму коханню, але чекають того ж від свого партнера, і будь-яка згадка чи натяк на невірність їх буквально зводить з розуму. Я ж не міг знати, що всього кількома днями раніше мати застала батька і цю кровососну в дуже компрометуючій ситуції. Закінчилося все необережно кинутим прокляттям вічного сну, яке відрекошетивши від срібного підносу, яким прикрився брат, потрапило прямо в сестру. У стан сну вона впала миттєво, і вивести її з нього було неможливо. Я пропонував дістати живу воду, але мені не дозволили. Занадто небезпечно, і втратити ще одну дитину вони не могли, а я не міг жити з шаленим почуттям провини, і вирішив поекспериментувати з дідівськими мемуарами.

Дівчина глибоко зітхнула уві сні і скривившись перекотилася на інший бік. Все ж таки в одному батько мав рацію, некроманту неможливо протистояти тяжінню відьми, це тяжіння навіть сильніше ніж у демонів. І хоча в мене всього крапля темного дару, що дісталася від якогось кілька разів пра дідуся і кров з нижнього світу практично поглинула цей дар, але все ж таки магія тяжіння залишилася. Жаль що у старшого брата цей дар не зберігся, можливо він тоді б перестав приманювати юних відьом з цього світу, щоб укласти з ними абсолютно шахрайський договір.