Читати книгу - "Її правила або чому має бути саме так, Летюча Інна"

Проблеми з мовленням створюють чи не найбільший дискомфорт у її житті. Не секрет, що те, що людина говорить, яким тембром голосу, які слова та мовні конструкції для цього використовує може багато чого про неї сказати. Якщо не все. Що можна сказати про людину, яка постійно мовчить? Або ж свідомо спрощує своє мовлення, щоб було зрозуміло саму суть її думки...

* * *

Nazar:

«Добрий ранок! Як все пройшло?».

Eva:

«Доброго ранку! Все просто чудово!».

Nazar:

«І це все, що ти можеш мені сказати?».

Eva:

«Пробач. Напевно я ще не прокинулась».

Годинник в правому кутку екрана показує пів на одинадцяту ранку. Єва давно вже не прокидалась так пізно. Відкладає телефон та рішуче встає з ліжка, йде до ванної кімнати. Повертається за декілька хвилин та читає нове повідомлення.

Nazar:

«Відчуваю, що келихів мартіні було багато. І ти була така, як треба».

Єва сміється та надсилає відповідний смайлик.

Eva:

«Як треба кому?».

Одягає костюм для фітнесу, який вона полюбляє носити, як домашній та йде на кухню.

На столі її чекають два тости з авокадо та Snickers. Кави немає, невже їй нарешті вдалося привчити свою маму до того, що здатна налити її собі сама. Або ж, скоріше, про це нагадав Вадим. Він часто нагадує про те, що Єва здатна на більше, ніж здається. Навіть інколи нагадує про це їй самій.

«У мене ковід», – з’являється чергове повідомлення від Назара на дисплеї її телефону.

Eva:

«Ти робив тест?».

Nazar:

«Навіщо? У мене всі симптоми. Ту «швидку» не зрозуміло, як викликати, а їхати до них, щоб розносити мікроби я точно не збираюся. Тим більше сил взагалі нема. Ломить все тіло».

«Я співчуваю», – Єва знову відкриває смайли та обирай той, що сумує.

Eva:

«Видужуй».

Nazar:

«Дякую».

Листування, яке триває майже три місяці. Наприкінці червня Назар лайкнув її фото, знайшовши його за геолокацією готелю в місті Белек, в якому вона відпочивала разом сім’єю. Потім вже в повідомлені написав, що він також відпочиває в тому готелі. Перший день його відпочинку збігався з її останнім. Вони навіть кілька годин знаходилися там разом, але звісно не бачилися.

Останні тижні вони спілкуються майже щодня. Назар цікава та творча особистість. Працює фотографом. Єва не пам’ятає, коли востаннє її так захоплювало спілкування з людиною, яку ніколи не бачила. Зазвичай всі знайомства онлайн для неї закінчуються занадто швидко. Вона не однозначно до цього ставиться. Напевне, як і більшість дівчат та жінок. Проте із будь-якого правила є винятки. Це теж певною мірою стереотип.

Інтернет це саме та платформа, де спілкування для неї доступно, де Єва може бути собою, може себе проявити. Це навіть викликає певний азарт, їй цікаво спостерігати реакцію хлопців, коли вони дізнаються, що дівчина привабливої зовнішності, яка має почуття гумору, до чогось прагне та чимось захоплюється, може мати серйозні фізичні проблеми.

Телефон видає звук нового повідомлення, вже коли Єва майже допила ранкову каву.

Nazar:

«Чим думаєш сьогодні займатись?».

Eva:

«Треба робити переклад».

Nazar:

«Є замовлення?».

Eva:

«У понеділок отримала десять сторінок до дванадцятого. Тож ці дні буде гаряче».

Nazar:

«Хочеш сказати, що ти б не знайшла часу зі мною зустрітися?».

Eva:

«На тебе у мене завжди є час».

Nazar:

«Окрім учора».

Eva:

«Окрім учора».

Єва посміхається, продублювавши це повідомлення. Відкладає телефон та споліскує кружку під струменем теплої води.

Окрім стендапу в її житті ще є польська мова, якою вона захоплюється з самого дитинства, добре знає, яку вивчала в університеті та з якої зараз робить переклади текстів на українську. Останнім часом замовлень не так багато, тож реакція Назара цілком виправдана. Це дійсно круто.

Зараз, у середині вересня Єві по-справжньому шкода, що у нього коронавірус. Що він не приїде в її місто, де мав знімати весілля – вони не побачаться… Шкода, що учора вона не наважилася поговорити з ним наживо. Це вже її особистий невдалий досвід та невпевненість в собі, з якою вона намагаєтьсь боротися.