Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

2

* * *

- Дуже б тобі не радила, - до Валерії, одразу ж після того, як професор пішов, підійшла кумедна однокурсниця. - Що б він тобі не запропонував, краще відмовляйся одразу. Не наживай собі проблем із першого дня навчання.

Валерія уважно окинула поглядом «доброзичницю». Червона картата сорочка з закатаними рукавами, низький зріст і насичено червоне волосся. Такі зазвичай не користуються особливою увагою у чоловіків , хоча та була досить миловидна і навіть приваблива. З чого б така турбота раптом? Чи вона ревнує? Лєра встигла помітити, як на професора поглядала щонайменше половина жіночої аудиторії, і інтерес їх явно не був викликаний потягом до науки. Тим більше, їй було приємно, що Шимов підійшов до неї, пропонуючи допомогти освоїтися в університеті та підігнати програму з його предмету!

    У найпрестижнішому універі столиці, їй, після юридичного з глибинки, явно доведеться надолужувати дуже багато! А Шимов, - то взагалі був унікумом, про який знав кожен! Професор, видатний практик, вважав, що теорію можна вивчити без його безцінних лекцій, за підручником і дає виключно практичні знання студентам, яких не знайти більше ніде! Його допомога справді була на вагу золота, і, треба сказати, Лєрі просто пощастило! Адже вона вже було підготувалася до того, що його предмет завалить відразу ж… Ну, якщо тільки хтось із нових однокурсників не погодиться допомогти їй із конспектами за попередні курси… Бо в плані іспитів Шимов був справді крутий. І навіть його студентам не з першого разу вдавалося йому здати бодай на задовільний бал.

   Але й стосунки з однокурсниками треба було налагоджувати. Тож фиркнути у відповідь на виявлену ініціативу не можна було ніяк. І посилати подалі було явно не варіантом.

- Валерія Рутковська, - представилася Лєра, простягаючи руку.

- Поліна Крон, - назвалася у відповідь дівчина, міцно, майже по-чоловічому, потиснувши їй руку.

- Поліна, - намагаючись усміхатися якомога дружелюбніше, почала Лера. – Мені зараз доречна будь-яка допомога, особливо з його предметом. Ти ж розумієш різницю між найкращим університетом країни та будь-яким іншим! Тож, вибач, розкидатися такими пропозиціями я просто не в змозі.

- І це все, що тобі потрібне від Шимова? Наука? - Поліна примружилася чи глузливо, чи підозріло, а, швидше за все, все відразу.

- А що ще? - зітхнула Валерія, придушивши в собі бажання закотити очі.

- Ти тут нікого поки не знаєш? – тон Поліни знову став дружнім.

- Поки що ні, - знову зітхнула Валера.

– А поселилася де?

- Поки що в гуртожитку. Але це тимчасово, всі місця зайняті. Мене поселили, доки хтось там не приїде. На тиждень.

– Здається, допомога тобі потрібна не лише з наукою, – Поліна нарешті посміхнулася. Мабуть, зрозуміла, що Лєра не мажорка, яких тут більш ніж достатньо.

У відповідь Лєра лише усміхнулася ширше.

- Тоді пропоную відсвяткувати твоє зарахування та початок столичного життя, як годиться! Сьогодні о восьмій. В «Іскрі».

_________________

Дорогі друзі!

Якщо книга вам подобається, не забувайте дадати її до вашої бібліотеки, щоб не загубити!!!

Дуже чекаю на ваші коментарі! В них ми з вами познайомимось краще!!! А мені ну дуже! Дуже хочеться з вами поближче познайомитись!!!

   Всім миру і безпеки!

Люблю вас!

ВАША Кіра 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно