read-books.club » Любовні романи » Назавжди, Уляся Смольська 📚 - Українською

Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"

245
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Назавжди" автора Уляся Смольська. Жанр книги: Любовні романи / Сучасний любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4 ... 92
Перейти на сторінку:
Розділ 2. Біль

Розділ 2

          Її голос забринів в моїй голові.

          – Що? – я не відразу вловила суті слів.

          – Макс. Зраджує. Тобі, – кожне слово прозвучало немов постріл.

          Я завмерла. Макс? Зраджує?! Не може такого бути!

          – Брешеш! – моє здивування змінилося на гнів. – Ти навмисно так говориш! Щоб посварити мене з ним!

          – Діана, це не так, – Сара намагалася говорити спокійним голосом, хоча помітно нервувала. – Я тільки...

          – Ти тільки зарозуміле стерво! Я тобі ніколи не подобалася! – я зійшла на крик і не могла опанувати емоції. – Мої стосунки з Максом завжди тебе нервували! Я знаю, що ти весь час хотіла, щоб ми з ним розійшлися!

          – Дай мені пояснити! – її голос прозвучав різко і голосно.

          Це допомогло мені трохи прийти до тями.

          – Так, ти права. Я завжди ставилася до тебе критично, – мої брови підскочили від подиву. – Але я була змушена так поводитися.

          Ти не перша дівчина, з якою Макс заводить стосунки. І точно не друга. Можливо, ти потрапиш в десятку в його списку. Не знаю. Одне знаю напевно – він був не тільки з тобою. Останні місяці в цій квартирі бувало багато дівчат.

         Дивно, але з тобою він довше за всіх. Всі його романи тривали не більше місяця. Тільки ти протрималася півроку. І не думай вплутувати сюди кохання. У житті Макса такому почуттю немає місця.

          Я здогадувалася, чого він тягне час. Все просто. У нього ніколи не було сексу з незайманою. Але йому так і не вдалося домогтися тебе. Не дивуйся, що я знаю про це. Мій молодший брат завжди ділиться зі мною подробицями своїх інтрижок.

          Так, я не хотіла, щоб ти була з ним. Це правда. Але не тому, що у мене до тебе особиста неприязнь. Ні. Діана, ти така щира, добра і наївна дівчина. Я не хочу, щоб Макс скривдив тебе. Повір, він все одно тебе кине. Після того, як отримає бажане. Тоді тобі буде ще гірше. Повір, я знаю, про що кажу. Колись я теж була в такій ситуації.

          Хіба ти не помітила, як він змінився?

          Сара замовкла. У приміщенні запанувала тиша. Я дивилася на неї і не могла вимовити ні слова. Голова йшла обертом від вихору думок. Скільки жінок було в житті Макса? Десять? Двадцять? Або ще більше? Скільки було їх у цьому будинку? У його ліжку?

          Я добре знаю цю квартиру. Була тут неодноразово.

          Тут я провела багато часу наодинці з Максом. Ми годинами слухали музику, дивилися фільми, обіймалися і пристрасно цілувалися. Хоча він завжди намагався отримати від мене більше, ніж просто пристрасні поцілунки. Його руки завжди блукали по моєму тілу і норовили потрапити мені в ліфчик або в трусики.

          Це жахливо дратувало. Я була не готова до інтимних стосунків. Прямо говорила йому про це. Він вибачався. Говорив, що не може стримувати себе, що я розпалюю в ньому велику пристрасть. Останнім часом його спроби затягнути мене в ліжко стали сміливіше. Позавчора він вийшов з ванни повністю оголеним. Я знала, що він зробив це навмисно. Образилася на нього і не хотіла з ним розмовляти. Ми ще й досі не владнали конфлікт.

          Слова його сестри відкрили мені очі.

          Як я не помічала цього раніше? Макс хотів від мене одного – сексу. Всі дрібниці склалися в одну картину. Як він вміло брехав мені!

           – Я не вірю тобі, – мої слова були не надто переконливими. В душі я сподівалася, що Сара бреше. – Ти навмисно мене провокуєш. Хочеш, щоб я кинула Макса. Ти ж проти наших відносин!

          Сара закотила очі.

          – Послухай, Діана. Ти ж розумна дівчина. Занадто довірлива. Але ти ж не дурепа! – вона стояла, схрестивши руки на грудях. – Яка мені різниця, розійдеться ви чи ні?

          Я не встигла їй нічого відповісти. Двері відчинилися, і в квартиру зайшов Макс.

          – Дівчата?! – він здивувався побачити нас. – Привіт!

          Ми мовчали. В повітрі стояла напружена тиша. Здавалося, що ще трохи, і в світильнику трісне лампочка.

          – Що трапилося? – розгублено запитав Макс.

          – А ти сам розкажи, – Сара посміхнулася. – Ти ж маєш що сказати Діані.

          Вона зробила наголос на слові «що» і Макс перевів погляд на мене. Куди пропав захват, з яким він дивився на мене? Де пристрасть? Їх не було. Все зникло.

          – Я краще піду, – голос Сари пролунав несподівано.

          – Ні, почекай, – я була налаштована рішуче. – Шоу тільки починається.

          Розмова з Сарою перевернула мою свідомість. Я не могла подумати, що моє перше закоханість зруйнується в одну мить.

          Хіба можна бути готовою до підлості? Обману? Зради? Я вірила Максу. Кожному слову, кожному виправданню. Жодного разу не намагалася підловити його на брехні. Я була переконана, що він щирий зі мною. Довіряла йому.

          – Ти зраджуєш мені? – мій голос звучав дивно. Немов це говорив дехто інший.

          Макс підняв брови від здивування. А потім голосно розреготався.

          – Зраджую? Тобі?! Ти така смішна, мала!

          Дивно бачити його таким.

          – Щоб зраджувати, потрібно хоча б мати стосунки. Ти що, думала, що я реально на тебе запав?! Ну, даєш!

          Все перевернулося всередині мене. Здавалося, що душа рветься, як ганчірка.

          – Мала, я ніколи до тебе серйозно не ставився,  – на обличчі Макса застигла принизлива посмішка. Так дивляться на повій в дешевих американських фільмах.

          «Мала»? Чого це раптом він почав мене так називати? З його вуст це звучить образливо. Я хотіла щось сказати, але не змогла. Слова застрягли в горлі.

          – Чуєш, та ти подивися на себе! Ти ж ніхто! – сміявся наді мною Макс. – Якби не твоя незайманість, я на тебе навіть б і не глянув!

          Його слова били мене, поранили, чіпляли за живе. Чому я була така сліпа? Він так майстерно запудрив мені мізки! Мерзотник!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Назавжди, Уляся Смольська"