Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Розділ 2
Її голос забринів в моїй голові.
– Що? – я не відразу вловила суті слів.
– Макс. Зраджує. Тобі, – кожне слово прозвучало немов постріл.
Я завмерла. Макс? Зраджує?! Не може такого бути!
– Брешеш! – моє здивування змінилося на гнів. – Ти навмисно так говориш! Щоб посварити мене з ним!
– Діана, це не так, – Сара намагалася говорити спокійним голосом, хоча помітно нервувала. – Я тільки...
– Ти тільки зарозуміле стерво! Я тобі ніколи не подобалася! – я зійшла на крик і не могла опанувати емоції. – Мої стосунки з Максом завжди тебе нервували! Я знаю, що ти весь час хотіла, щоб ми з ним розійшлися!
– Дай мені пояснити! – її голос прозвучав різко і голосно.
Це допомогло мені трохи прийти до тями.
– Так, ти права. Я завжди ставилася до тебе критично, – мої брови підскочили від подиву. – Але я була змушена так поводитися.
Ти не перша дівчина, з якою Макс заводить стосунки. І точно не друга. Можливо, ти потрапиш в десятку в його списку. Не знаю. Одне знаю напевно – він був не тільки з тобою. Останні місяці в цій квартирі бувало багато дівчат.
Дивно, але з тобою він довше за всіх. Всі його романи тривали не більше місяця. Тільки ти протрималася півроку. І не думай вплутувати сюди кохання. У житті Макса такому почуттю немає місця.
Я здогадувалася, чого він тягне час. Все просто. У нього ніколи не було сексу з незайманою. Але йому так і не вдалося домогтися тебе. Не дивуйся, що я знаю про це. Мій молодший брат завжди ділиться зі мною подробицями своїх інтрижок.
Так, я не хотіла, щоб ти була з ним. Це правда. Але не тому, що у мене до тебе особиста неприязнь. Ні. Діана, ти така щира, добра і наївна дівчина. Я не хочу, щоб Макс скривдив тебе. Повір, він все одно тебе кине. Після того, як отримає бажане. Тоді тобі буде ще гірше. Повір, я знаю, про що кажу. Колись я теж була в такій ситуації.
Хіба ти не помітила, як він змінився?
Сара замовкла. У приміщенні запанувала тиша. Я дивилася на неї і не могла вимовити ні слова. Голова йшла обертом від вихору думок. Скільки жінок було в житті Макса? Десять? Двадцять? Або ще більше? Скільки було їх у цьому будинку? У його ліжку?
Я добре знаю цю квартиру. Була тут неодноразово.
Тут я провела багато часу наодинці з Максом. Ми годинами слухали музику, дивилися фільми, обіймалися і пристрасно цілувалися. Хоча він завжди намагався отримати від мене більше, ніж просто пристрасні поцілунки. Його руки завжди блукали по моєму тілу і норовили потрапити мені в ліфчик або в трусики.
Це жахливо дратувало. Я була не готова до інтимних стосунків. Прямо говорила йому про це. Він вибачався. Говорив, що не може стримувати себе, що я розпалюю в ньому велику пристрасть. Останнім часом його спроби затягнути мене в ліжко стали сміливіше. Позавчора він вийшов з ванни повністю оголеним. Я знала, що він зробив це навмисно. Образилася на нього і не хотіла з ним розмовляти. Ми ще й досі не владнали конфлікт.
Слова його сестри відкрили мені очі.
Як я не помічала цього раніше? Макс хотів від мене одного – сексу. Всі дрібниці склалися в одну картину. Як він вміло брехав мені!
– Я не вірю тобі, – мої слова були не надто переконливими. В душі я сподівалася, що Сара бреше. – Ти навмисно мене провокуєш. Хочеш, щоб я кинула Макса. Ти ж проти наших відносин!
Сара закотила очі.
– Послухай, Діана. Ти ж розумна дівчина. Занадто довірлива. Але ти ж не дурепа! – вона стояла, схрестивши руки на грудях. – Яка мені різниця, розійдеться ви чи ні?
Я не встигла їй нічого відповісти. Двері відчинилися, і в квартиру зайшов Макс.
– Дівчата?! – він здивувався побачити нас. – Привіт!
Ми мовчали. В повітрі стояла напружена тиша. Здавалося, що ще трохи, і в світильнику трісне лампочка.
– Що трапилося? – розгублено запитав Макс.
– А ти сам розкажи, – Сара посміхнулася. – Ти ж маєш що сказати Діані.
Вона зробила наголос на слові «що» і Макс перевів погляд на мене. Куди пропав захват, з яким він дивився на мене? Де пристрасть? Їх не було. Все зникло.
– Я краще піду, – голос Сари пролунав несподівано.
– Ні, почекай, – я була налаштована рішуче. – Шоу тільки починається.
Розмова з Сарою перевернула мою свідомість. Я не могла подумати, що моє перше закоханість зруйнується в одну мить.
Хіба можна бути готовою до підлості? Обману? Зради? Я вірила Максу. Кожному слову, кожному виправданню. Жодного разу не намагалася підловити його на брехні. Я була переконана, що він щирий зі мною. Довіряла йому.
– Ти зраджуєш мені? – мій голос звучав дивно. Немов це говорив дехто інший.
Макс підняв брови від здивування. А потім голосно розреготався.
– Зраджую? Тобі?! Ти така смішна, мала!
Дивно бачити його таким.
– Щоб зраджувати, потрібно хоча б мати стосунки. Ти що, думала, що я реально на тебе запав?! Ну, даєш!
Все перевернулося всередині мене. Здавалося, що душа рветься, як ганчірка.
– Мала, я ніколи до тебе серйозно не ставився, – на обличчі Макса застигла принизлива посмішка. Так дивляться на повій в дешевих американських фільмах.
«Мала»? Чого це раптом він почав мене так називати? З його вуст це звучить образливо. Я хотіла щось сказати, але не змогла. Слова застрягли в горлі.
– Чуєш, та ти подивися на себе! Ти ж ніхто! – сміявся наді мною Макс. – Якби не твоя незайманість, я на тебе навіть б і не глянув!
Його слова били мене, поранили, чіпляли за живе. Чому я була така сліпа? Він так майстерно запудрив мені мізки! Мерзотник!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.