Читати книгу - "Дорога смерті: потайні духи 1, Natalia Volodymirivna"

По всій території лісу ходили вороги, тримаючи в руках вогнепальну зброю. Сидячи в укритті, Кайла створила швидко стріли, трохи обмазавши гостре лезо в грибній отруті. Ці всі знання їй залишилися на згадку про померлого батька. Вона завжди виходила з ним на полювання. А зараз ці вміння можуть врятувати їй та її напарниці життя. По скільки ворогів знаходилося дуже багато, то завдавати шкоди з пістолета було дуже поганою ідеєю. Усі одразу ж почнуть стріляти. Натягнувши тятиву з отруєною стрілою, дівчина прицілившись вистрілила в одного з ворогів, потрапивши прямо в голову. Той не видавши звуку, впав на траву. Інші вороги, які не підозрювали ні про що, спокійно ходили з місця на місце. Іноді кудись вдивляючись у далечінь перед собою. 

– Все чисто, командире! Тут нічого не відбувається! - доповідав по рації хлопець.

- Ти впевнений? - раптом здійнявши шум, загорлав один із ворогів. - Всім доповідаю, один із наших солдатів убитий. Поранення завдане стрілою в голову. Кайла знову приготувалася стріляти. Ворогів попереду було лише двоє, тому дівчині легко і їх вдалося непомітно застрелити. Поки все йшло за планом, але раптом хтось підкрався ззаду і сильно вдарив дівчину чимось твердим по голові, від чого Кайла знепритомніла. Прокинувшись, дівчина висіла догори ногами. Вона була в якомусь старому сараї, де миші бігаючи по підлозі видавали не дуже приємний звук. Поглянувши на довгу мотузку, що зв'язувала її ноги, дівчина спробувала відштовхуватися з боку в бік до тих пір, поки мотузка не обірвалася. Впавши на підлогу, Кайла стримуючись від болю прикрила рукою рота, щоб вголос не закричати. Вороги забрали у неї всю зброю, не залишивши нічого навіть знайдену в лісі рацію. Від роздумів, Вайс важко зітхнула. 

***

Дарина тим часом опинилась у руках солдатів. Дорослі чоловіки, яким на вигляд було десь близько 30 років, дуже єхидно оглядали її з ніг до голови. 

- Може давайте її це... - починаючи торкатися волосся дівчини, промовив один із чоловіків, як раптом другий, що знаходився поруч, ударив його рукою по обличчю. 

- Який же ти виродок! Вже зовсім збожеволів? Подивися на неї, вона ще зовсім дитина. - Показуючи вказівним пальцем на Дарину, промовив ворог.  

Всі замовкли дивлячись на головного в їхній групі. Чоловік прочищаючи горло, раптом підійшовши до одного з солдатів, сплюнув слину йому в обличчя. Стояча в кутку Дар'я не могла втриматись від сміху. Підійшовши ближче до неї, чоловік відповів, змусивши її затремтіти від страху. 

- Якщо сміятимешся, то я не подивлюся на те, що ти ще дрібна... відразу візьму силою. Пам'ятай про це! - Довгим поглядом проводжаючи дівчину, попередив він. На знак розуміння, дівчина кивнула головою, опустивши очі в підлогу. Покликавши всіх за собою пішов кудись у бік лісу, залишивши Дар'ю замкненою в коморі. 

- Де ти зараз, Кайло? Сподіваюся вони не вб'ють тебе, де б ти зараз не знаходилася... - Опустившись на підлогу, дівчина заплакала.