Читати книгу - "Дорога смерті: потайні духи 1, Natalia Volodymirivna"

_Запис з диктофону Річарда Вайс_

"Ми відкриваємо для себе таємницю, яку неможливо просто так знайти будь-де! Ми робимо більше для інших. Але, що отримуємо в кінці? Сльози? Страх? Ненависть?"

***

Цей ліс створений для того, щоб тварини могли знайти собі їжу, а ми люди змушені вбивати їх, щоб не померти від голоду.

- "Світанок", - подумала дівчина в умі.

Почувши шелест листя ззаду, Кайла обернувшись назад побачила дикого оленя.

- "Я дуже голодна! Я хочу їсти!" - Натягнувши тятиву арбалета сказала дівчина і добре прицілившись, випустила стрілу потрапивши тварині в голову. Впавши на траву, тварина ще важко дихала, поки остаточно не померла. Опустившись навколішки, Вайс витягнувши ніж, відрізала невеликий шматок м'яса.

- Вибач, я була змушена тебе вбити ... - підводячись на ноги сказала, Кайла, і попрямувала в бік вже підготовленого заздалегідь табору.

Після того, як підсмажилося м'ясо на вогні, дівчина взявши невеликий шматочок поклала собі в рота зі здивуванням на обличчі почала смакувати.

- Доволі навіть непогано вийшло, не думаючи про те, що я зовсім не вмію готувати. Але, виявляється, якщо перебувати довгий час у лісі, то навіть приготування їжі стає смачним. - Відповіла Кайла, опустившись спиною на траву. Заплющивши очі заснула, але раптом несподівано до неї підійшла дівчина невеликого зросту. Її довге волосся було зібране в косу. На ще зовсім юному обличчі вже було помітно багато подряпин і трохи засохлого бруду.

- Здрастуйте! - трохи голосно вимовила незнайомка, змусивши Кайлу відкрити від подиву очі, і спрямувати ніж перед дівчиною.

– Хто ти? - не прибираючи зброю, запитала Вайс, чекаючи відповіді. Дівчина забарившись, дала відповідь:

- Мене звуть Дарина! Я загубилася тікаючи від диких вовків. Коли побачила вдалині дим від вогню, то побігла до нього. Кайла не дослухавши її, перебила:

- Тобі скільки років, що без батьків наодинці в лісі перебуваєш? - Її питання прозвучало досить жорстоко. - 16. Але це зовсім не означає, що ти маєш право так зі мною розмовляти. А саме у такому тоні. - Відповівши, Дарина присіла поруч із Кайлою на траву. - Але ж ти не представилася навіть...

- Моє ім'я Кайла! І, якщо ти голодна, можеш спробувати м'ясо, якщо хочеш, - відповіла Вайс знову лягаючи спиною на траву. Нічого у відповідь не відповідаючи, Дарина відразу ж почала їсти свіжо випечене м'ясо нещодавно вбитого оленя. На хвилину дівчині здалося, що такого смачного м'яса вона ще ніколи в житті не пробувала. Це було неймовірно! Дуже соковите, в міру солоне. А так добре просмажене з такою апетитною скоринкою.

- Дуже смачно! – облизуючи пальці, відповіла дівчина. - Я дуже рада, що тобі сподобалося! - відповіла Кайла.